Концепт і особливості фразеологічної номінації в англійській мові

Abstract

У статті йдеться про результати дослідження особливостей фразеологічної номінації з урахуванням зміни парадигми гуманітарного знання, в основі якої простежується розвиток когнітології та її самостійного відгалуження − когнітивної лінгвістики, а ключові позиції пов᾽язані з теорією інформації та її опрацюванням людиною за допомогою різних способів. Когнітивна лінгвістика оперує особливими за своєю природою одиницями, що є провідниками різноманітної інформації, до яких належать концепти і фразеологічні одиниці, які повністю або частково матеріалізуються в мові для потреб групової та індивідуальної номінації. У статті також продемонстровано, що концепт і значення не є взаємно однозначними відповідниками. Концепт – це відносно стабільний і усталений зліпок із об᾽єкта дійсності. Він пов᾽язаний із навколишнім світом більш безпосередньо, ніж значення. На відміну від нього, слово своїм значенням є завжди лише частиною концепту. Проте отримати доступ до концепту найкраще через мовні засоби, серед яких виділяються фраземи, особливості опису лінгвокультурологічної номінації яких покладені в основу викладеного змісту статті.

The article deals with the results of studying the demonstrative landmark, caused by the change of knowledge, pertaining to the humanities, underlain by nosing after the development of cognitology and its independent branch − cognitive linguistics, the key positions of which are connected with the theory of information. Cognitive linguistics operates with particular units as far as their nature is concerned, which serve as guides of multiform information to which concepts as well as phraseological units belong, and which are completely or partially materialized in language for the needs of group and individual nomination. Concept is a mental social and national specific formation, the plane of contents of which is the totality of knowledge about a certain object and the plane of expression − the collection of different language means (lexical, phraseological etc.). Therefore in a concept we have thorough links between man, thinking national culture. The study has demonstrated that the process of conceptualization in phrase formation has undergone through image-hearing representation as the source of a new semantic component. A living visual image is turned into an integral structure (gestalt) if this image is conceptualized and a conceptual focus is distinguished in it. E.g., in English to be (get) in low water − ‘to be without money, in great difficulties᾽, the conceptual focus of phraseologization, turning a well-known image from empirical experience into gestalt is the idea of a difficult movement at an insufficient depth for sailing. The conceptual focus of phraseologization is given by a semantic component low, being not superficial but a thorough semantic essence (in other words conceptual basis of the meaning low) accentuating the idea of being in a lying position. E.g., to lie low − to conceal oneself, not to attract attention to oneself; to be in low spirits − to be in bad mood; low tide − stagnation. Thus, the consideration of conceptual basis in the process of setting phraseological meaning turns out to be topical and largely depends on the peculiarities of semantic features of the supporting key word-components, regarded as conceptual cenres of phraseological objectivization. The study of peculiarities of phraseological meanings by means of cognitive approach enables applying a new approach to solving the problems of its heterogeneous and complicated structure, more deeply penetrate into its semantic area and also reveal the degree of motility or attaching focuses of the resulting sense of phraseological units, which significantly depend on conceptual organization of idioms of a certain class.