Неосемантизми в складі нових українських фразеологізмів

Abstract

Анотація. У статті запропоновано дефініцію поняття «фразеологічна інновація», схарактеризовано різні термі- ни, які використовують лінгвісти для найменування нових фразеологічних одиниць: неологічний фразеологізм, фразе- ологічна інновація, неофразема. Визначено, що до фразеологічних інновацій належать власне фразеологічні інновації, для яких характерні новизна форми і значення, фразеологічні одиниці із новонабутою семантикою, модифіковані мовні форми та запозичення. З’ясовано основні джерела нових фразеологізмів: засоби масової інформації (друковані, електронні медійні тек- сти), політичні рекламні тексти та гасла, тексти комерційної реклами, прецедентні вислови відомих людей, професіо- налізми, терміни, розмовна лексика тощо. Окреслено основні ознаки нових фразеологізмів, установлено, що важливими компонентами нових фразеоло- гізмів є неосемантизми – лексеми, що з’явилися у мові внаслідок семантичного словотворення в межах уже відомого слова; приховані новозапозичення, що є новим значенням раніше адаптованого іншомовного слова, запозичене у тій же формі, від того ж або й іншого прототипу з тієї ж або з іншої мови-джерела; або новотвори, які постали завдяки повторному використанню тієї ж словотвірної моделі для позначення нового поняття. На конкретних прикладах досліджено особливості функціонування неосемантизмів у структурі неофразем сірий ринок, сіра зона, тіньова економіка, тіньовий бізнес, тіньовий ринок, обвал цін, промивання мізків та ін. З’ясовано, що високу активність у складі нових фразеологізмів виявляють неосемантизми, які мовці використовують здебільшого для створення негативної чи позитивної оцінки описуваного явища, виконання певного стилістичного завдання на основі таких семантичних змін: розширення значення (виникнення нових семем у змістовій структурі слова), метафо- ризація за подібністю форми чи функції, приховане запозичення. Продемонстровано виникнення нових сполук, які не просто утворені внаслідок образного вживання лексем, а функціонують зі сформованими та відтворюваними у мовній практиці значеннями, стають константами мови сьогодення. Ключові слова: фразеологізм, фразеологічна інновація, неофразема, неосемантизм, семантична деривація, ме- тафора, розширення / звуження значення.

Abstract. This paper focuses on interpretations of the term “phraseological innovations” and different terms that linguists use to name the new phraseological units. The study found that phraseological innovations are expressive expressions that have not been registered in dictionaries of modern literary languages, or have been reproduced or updated in new social conditions, or have been created through transformations of already known paremias, winged expressions and phrases, as well as were borrowed from another language. The main sources of new phraseologisms, which include the media (printed, electronic media texts), political advertising texts and slogans, precedents of famous people, professionalism, terms, spoken vocabulary etc., have been clarified. It was found that important components of the new idioms is neosemantisms – tokens, which appeared in the language as a result of semantic derivation within the already known words; hidden new borrowing that make up the new value of the previously adapted foreign words, borrowed in the same form from the same or another prototype with the same or with another language source, or a new creations that that came about by reusing the same word-forming model to denote a new concept. The specific examples of the functioning of neosemantisms in the structure of new phrases are investigated (сірий ри- нок, сіра зона, тіньова економіка, тіньовий бізнес, тіньовий ринок, обвал цін, промивання мізків) and so on. It has been found that high activity in the composition of new phraseologisms is revealed by neosemantisms, which are used mainly by the speakers to create a negative or positive evaluation of the phenomenon described, a certain stylistic task for the following mechanisms: amplification of the meaning (the emergence of new sememes in the semantic structure of the word), metaphor forms or functions, hidden borrowing. It was demonstrated the emergence of new compounds, which are not simply formed by figurative reinterpretation of the token, but function with the meanings formed and reproduced in language practice, become constants of the modern language community. Keywords: phraseology, phraseological innovation, new phraseme, neosemantism, semantic derivation, metaphor, amplification/narrowing of the meaning.