Тяглість традиції: змія в повір'ях і звичаєвості гуцулів Рахівщини (за польовими матеріалами)

Abstract

У статті на основі матеріалів, записаних автором 2017 року в Рахівському районі Закарпатської області, систематизовані та проаналізовані повірʼя і звичаї мешканців, що стосуються поводження зі зміями. Ці записи співставлені з регіональним, загальноукраїнським і загальнословʼянським контекстом. Відзначаючи надзвичайну поширеність давніх повірʼїв і обрядодій, повʼязаних зі зміями, автор вбачає причини усталеності даної традиції в регіоні, по-перше, у тому, що люди (навіть мешканці селищ міського типу) тут, як і в минулі століття, перебувають у постійному контакті з природним середовищем, оскільки використовують його ресурси для життєдіяльності (город, садок, ліс, гори, полонини...), де часто зустрічаються з плазунами, а, по-друге, на Закарпатті, незважаючи на модернізаційні впливи, традиційна народна культура збережена як цілісність, тобто у свідомості більшості населення (принаймні середнього і старшого віку) залишаються актуальними календарні свята, з усім комплексом повірʼїв і обрядодій, архаїчних і язичницьких за своєю сутністю, однак пристосованих до християнських реалій (явище так званого «народного християнства»). Автор звертає увагу на апотропеїчні магічні дії та заборони певних дій під час свят (в першу чергу Різдва, Благовіщення, Здвиження), спрямовані на уникнення контактів зі зміями, а також на використання суто фізичних факторів (зокрема запаху часнику) для відлякування плазунів. Приділяється увага і повірʼям про царицю змій (з короною на голові) та алгоритму дій бажаючого забагатіти. Аналізуються народні уявлення про «чарівну паличку», яка стає такою, якщо людині вдасться врятувати нею жабу з пащі вужа. Йдеться в статті і про дворового вужа-«хазяїна», якого ні в якому разі не можна вбивати, навіть якщо він ссе молоко з корови. Наводиться також спектр значень образу змії у народній снотлумачній традиції. Ключові слова: Закарпаття, ХХІ століття, традиційна культура, змія.

The article is based on the materials recorded by the author in Rakhiv district of the Zakarpattya region in 2017. It has been systematized and analyzes the beliefs and customs of residents regarding the actions against snakes. These records are compared with a regional, an all-Ukrainian, and an all-Slavic context. Observing an extreme prevalence of ancient beliefs and rituals associated with snakes, the author sees the reasons for the establishment of this tradition in the region first and foremost in connection to the people (even the residents of small urban settlements) who live here and in the previous centuries had been in constant contact with the local natural environment. At the same time, they used their natural resources for life (gardens, orchards, forests, mountains, meadows, etc.) and came across reptiles. Secondly, despite the modernization impacts in the Zakarpattya region, the traditional folk culture is preserved as a whole that is it is kept in the minds of the majority of the population (at least of middle-aged and older ages) calendar holidays stay relevant with their complex beliefs and rituals, archaic and pagan, but strictly adapted to Christian realities (a phenomenon of the so-called «folk Christianity»). The author draws attention to apotropaic magical actions and disallowance of specific actions during holidays (primarily Christmas, Annunciation, Exaltation holidays) aimed at avoiding contact with snakes and the use of purely physical factors (including the garlic smell) to scare away reptiles. The proper attention is also paid to the beliefs about the Queen of snakes (with a crown on her head) and the algorithm of actions of those who want to become rich. Folk conceptions of a «magic wand» that becomes as such if a person manages to save a frog from the jaws of a snake have also been analyzed. The article also throws light on a domestic adder snake – the «owner of a house» which in no case can be killed even if it sucks milk from a cow. The range of meanings of the image of a snake considering the folk dream interpretation tradition has also been given in the article. Keywords: Zakarpattya, XXI century, traditional culture, snake.