Скарб в традиційних віруваннях гуцулів історико-етнографічного Закарпаття (за польовими матеріалами

Abstract

На основі значної кількості авторських польових матеріалів, архівних та літературних джерел, у статті розглядається скарб у традиційних віруваннях гуцулів історико-етнографічного Закарпаття. Розкрито традиційні уявлення і простежено повір’я гуцулів про мотив віднайдення скарбу, його головні прояви. Звернуто увагу на існування в народній традиції двох типів скарбів: «чисті», тобто сховані без відповідного замовляння, їх міг забрати будь-хто без шкоди для себе, та «нечисті», які оберігає нечиста сила. Розглянуто способи захисту та обереги від можливих шкідливих наслідків для того, хто прагнув здобути «замовлений» скарб. З’ясовано, що більшість із таких вірувань сягають сивої давнини і є залишками архаїчного світогляду гуцулів із сукупністю різних за значенням і походженням явищ давньої та сучасної традиції. Розкрито народні уявлення, поширені в Карпатах, за якими скарб стереже нечиста сила. Зокрема серед гуцулів історико етнографічного Закарпаття побутує переконання, що господар доручає стерегти скарб, який він закопав у землю, домашньому демонічному персонажу. Досліджено сучасний стан збереження та побутування традиційних уявлень про скарби та пов’язаних з ними магічних дій. Перекази виявлені на теренах Закарпатської Гуцульщини, є ще доволі поширеними і в наш час, про що свідчать розповіді інформаторів від першої особи. Навіть сьогодні народні вірування гуцулів Закарпаття, зважаючи на природньо-географічні умови, віддаленість від великих міських центрів, характеризуються очевидною самобутністю та консервативністю. Традиційні вірування про «замовлені» скарби займають значне місце в духовній культурі гуцулів Закарпаття. У своїй основі вони виразно прочитуються у загальноукраїнському та навіть загальнослов’янському контексті. Така спорідненість зумовлена єдністю культурного процесу та його спільним, давньослов’янським підґрунтям. Ключові слова: Закарпаття, демонологія, гуцули, світогляд, скарб, гроші, вірування.

In this article, based on the significant quantities collected by author filed materials, archive and literary sources in traditional hutsul’s beliefs the treasure of historical-ethnographical Transcarpatia is considered. The traditional submission was revealed and the motive of a treasure finding and its main displays traced. The attention was focused on existence of two types of treasures “clear” in folk tradition, that is hidden without an appropriate charming, anyone could take them without harm to yourself and «unclear», which are under unclear force’ protection. The methods of protection and charms from possible harmful consequences of obtaining the ordered treasure were considered. Found out that the main of such beliefs dating back to antiquity and remnants of the archaic world-view of hutsuls with a set of different in meaning and origin of the phenomena of ancient and modern tradition. A dark force guards the traditional beliefs disclosed, which are disseminated in the Carpathians for the treasure. In particular, among hutsuls of historical-ethnographical Transcarpathia, the owner instructs to guard the treasure he buried in the ground for the domestic and demonic character. The current status of preservation and living traditional submission about treasure and related with it magical actions have been studied. The legends widespread in Transcarpathian Hutsulschyna are still spread today, as evidenced by the stories of first-person informants. Even today, the traditional beliefs hutsuls of Transcarpathia are characterized by apparent identity and conservatism due to the natural and geographical conditions, remote from urban centers. Keywords: Transcarpathia, demonology, hutsuls, world-view, treasure, money, belief.