Traditional timber-framed construction, case study: the rabbi family house in Koromѕa, Slovakia

Abstract

Timber-framed structures are of particular cultural significance. Their wide global and historical occurrence is proved from the oldest prehistory era recorded by archaeological finds to its actual boom in contemporary residential architecture. From ancient times until today, the reasons for their popularity are the low financial costs and fast construction process, and, in some regions, earthquake and flood resistance. The predominance of stone or brick-walled buildings we are surrounded with is relatively recent compared with the historical prevalence of timber structures. In this paper, the traditional construction nature of settlements in the lowland and hilly countryside of the upper Tisa region basin will be illustrated by the example of already a rare residential monument preserved on the eastern edge of Slovakia, close to the current borders with Ukraine, in the former Ung County. Single-storied cellar-less house Nr. 114 in Koromľa (Sobrance District, Košice Region) has timber-framed construction with post and plank infill, a double-wide floor plan, and six rooms. In addition to the walls' technological uniqueness, the house is the last remembrance of the once considerable Jewish minority of the village and a broader region. The object is relatively recent, built at the end of the 19th century, but represents the characteristic wall construction of the previous centuries in the lowland and hilly countryside of the upper Tisa basin region spreading at the confines of Slovakia, Ukraine, Romania, and Hungary. Last objects with similar wall construction still can be found in some villages of the multicultural region. They are most often in a similar, poor state of decay. However, in three countries, except for Slovakia, several such buildings are registered as architectural monuments or protected in open-air museums. Keywords: vernacular architecture, traditional timber framing, upper Tisa basin, Slovakia, Jewish minority.

Дерев’яні каркасні конструкції мають особливе культурне значення. Про це свідчать їх глобальне розширення та історичні докази від найдавнішої доісторії в археологічних знахідках до надзвичайного розширення в сучасному житловому будівництві. З незапам’ятних часів донині причиною їх популярності є низькі витрати на будівництво та швидкий процес спорудження, а також, наприклад, стійкість до землетрусів та паводків. Порівняно з історичним поширенням дерев’яних конструкцій, переважання кам’яних або цегляних стін, що оточують нас, є відносно молодим. У цій статті традиційне каркасне будівництво буде представлене на прикладі одного, сьогодні дуже рідкісного житлового пам’ятника, що зберігся в східному краї Словаччини, біля кордону з Україною, в колишній Ужанській жупі. Одноповерховий будинок без погребу Nr. 114 у Коромлі (район Собранце, Кошицький регіон) має каркасну конструкцію з канавками у колонах та заповненням із напівколоди, вдвічі широкий план поверху і містить шість кімнат. Окрім унікальності технології стін, будинок є останнім пам’ятником колись чисельної єврейської меншини в селі та в регіоні. Будівля відносно молода, побудована наприкінці ХІХ століття, але демонструє характерну будівельну структуру останніх століть у низинному та гористому ландшафті Верхнього Потисся – на кордонах Словаччини, України, Румунії та Угорщини. Будівлі з подібною стіновою структурою все ще можна знайти в деяких селах макрорегіону. Вони найчастіше перебувають у подібному, поганому стані занепаду, але у трьох згаданих країнах, за винятком Словаччини, кілька таких будівель охороняються як пам’ятки або зберігаються в музеї просто неба. Ключові слова: народна архітектура, каркасна конструкція, Верхнє Потисся, Словаччина, єврейська меншина.