Повсякденне життя українців у роки масовогоштучногоголоду 1921 –1923 рр. за наративними джерелами

Abstract

У даній статті розглядається повсякденне життя українців у роки масового штучного голоду. Метою нашої статті є аналіз сприйняття українцями нового повсякдення: більшовицької окупації України, їх продовольчої політики, яка спричинила масовий штучний голод 1921 – 1923 рр. Автором проаналізовано наративи (спомини, щоденники сучасників подій та інтерв’ю, зібрані безпосередньо автором та колегами в ході етнографічних експедицій). На погляд автора, наративи, незважаючи на певний суб’єктивізм, найбільш повно відображають сутність епохи, передають відчуття та переживання людей, які опинилися у лещатах масового штучного голоду, спричиненого політикою комуністичного режиму. В результаті дослідження, автор приходить до висновку, що наслідки масового штучного голоду виявилися довготривалими. Маємо на увазі не лише економічну, а, насамперед, гуманітарну складову. Змінилася психологія людей: багато українців змушені були принижуватися, щоб отримали жалюгідне продовольство, дехто змушений був втрачати моральне обличчя й зважуватися на крадіжки, загострилася злість та ненависть до людей. Згідно досліджень лікарів, голод породжує озлобленість, жадність, жорстокість, мізантропію, аморальність. Голод здатен активізувати атавістичні інстинкти людини. Найбільш ураженими масовим штучним голодом стали діти. Вони у ці роки зазнавали нестачі їжі, голодували, частина з них пішла з життя назавжди. Ті, хто залишалися у живих, мали підірване здоров’я та надламану психіку. Українське суспільство після масового штучного голоду 1921 – 1923 рр. трансформувало свою ідентичність. Проте остаточна втрата національних витоків відбудеться під час Голодомору-геноциду 1932 – 1933 рр. Ключові слова: масовий штучний голод, комуністичний режим, голодне повсякдення, наративи.

EVERYDAY LIFE OF UKRAINIANS DURING THE YEARS OF MASS ARTIFICIAL FAMINE OF 1921–1923. ACCORDING TO NARRATIVE SOURCES Inna Shugalyova Dr. phil., leading researcher Branch of the Branch «The Holodomor Research Institute» of the National Museumof the Holodomor- Genocide, Kyiv; PhD student at Zaporizhia National University This article examines the daily life of Ukrainians during the years of mass artificial famine. The aim of our article is to analyze the perception of Ukrainians of the new everyday life: the Bolshevik occupation of Ukraine, their food policy, which caused a mass artificial famine and took the lives of 3.5 million Ukrainians. The author analyzes narratives (memories, diaries of contemporaries of events and interviews collected directly by the author and colleagues during ethnographic expeditions). According to the author, the narratives, despite a certain subjectivity, most fully reflect the essence of the era, convey the feelings and experiences of people who found themselves in the grip of a mass artificial famine caused by the policies of the communist regime. As a result of the study, the author concludes that the effects of mass artificial famine were long-lasting. We mean not only the economic, but, first of all, the humanitarian component. The psychology of the people has changed: many Ukrainians have been forced to humiliate themselves to get miserable food, some have been forced to lose their moral face and dare to steal, and anger and hatred for people have intensified. According to medical research, hunger causes anger, greed, cruelty, misanthropy, immorality. Hunger is able to activate atavistic human instincts. Children were the most affected by the mass artificial famine. They were suffered from food shortages, starved, some of them died forever. Those who survived had poor health and a broken psyche. After the mass artificial famine of 1921 – 1923, Ukrainian society transformed its identity. However, the final loss of national origins will occur during the Holodomor genocide of 1932 – 1933. Keywords: mass artificial famine, communist regime, hungry everyday life, narratives.