Конфлікти пам’яті в міжнародних відносинах

Abstract

У статті розглянуто конфлікти пам’яті у відносинах між державами з приводу різних інтерпретацій і способів вико- ристання минулого для досягнення політичних цілей у теперішньому. Показано, що природа такого роду міждер- жавних конфліктів може бути різною. Найбільш небезпечними є конфлікти, у яких зіштовхуються різні національні пам’яті. Оскільки національні пам’яті є складником національної ідентичності, відбувається «сек’юритизація» цих конфліктів. Конфлікти пам’яті можуть мати інструментальний характер в умовах пропагандистських війн. «Війни пам’яті» навколо інтерпретацій подій Другої світової війни мають складну природу. Їх можна досліджувати як дилему «мнемонічної безпеки» і як інструмент пропаганди. Утім провідна роль у цих «війнах пам’яті» належить політикам і віднедавна дипломатам, які використовують різні способи роботи з минулим. Оскільки політика перед- бачає можливість вибору суб’єктом певного варіанта поведінки, політика пам’яті також є вибором. Відповідно, окреслено різні моделі політики пам’яті, які спрямовані на поглиблення конфлікту, на взаємні поступки, солідарні дії або ж мають потенціал для вирішення конфлікту. У використанні пам’яті про Другу світову війну прикладом «конфронтаційної» моделі є політика пам’яті РФ у відносинах із Польщею та країнами Балтії, «компромісної» – політка пам’яті ЄС, спрямована на інтеграцію національних наративів країн ЦСЄ в космополітичну модель пам’яті Західної Європи, «солідарної» – політика пам’яті країн Балтії, Польщі та США в трактуванні «звільнення» Східної Європи, «об’єднання та примирення» – політика пам’яті ФРН. Останнім часом помітною є активність керівництва КНР у створенні власного історичного наративу про Другу світову війну, що в підсумку може як послабити євро- пейські «війни пам’яті», так і створити нові лінії розлому в глобальному політичному дискурсі. Винайдення нових моделей політики пам’яті розкриває можливості для зниження конфліктності в міжнародних відносинах на ґрунті використання спільного минулого. Ключові слова: політика пам’яті, ідентичність, зовнішня політика, конфлікт, міжнародні відносини, ЄС, КНР, РФ, США.

The article examines the memory conflicts which are rising over different interpretations and ways of using the past to achieve current political goals in relations between states. It is shown that the nature of such interstate conflicts can be different. The most dangerous are conflicts in which different national memories has collided. National memories are part of national identity, therefor these conflicts are being “securitized”. Memory conflicts can be using as instrumental in propaganda wars. The “memory wars” which are based on interpretations the events of World War II have a complex nature. They can be explored as a dilemma of “mnemonic security” and as a tool of propaganda. However, the leading role in these “memory wars” belongs to politicians and, more recently, diplomats, who use different ways the dealing with the past. As politics provides the subject with a choice of behavior, memory politics is also a choice. Accordingly, there are different models of memory policy, which are aimed to growing the conflict, or mutual concessions, or solidarity, or have the potential to resolve the conflict. The examples of the using memory about the Second World War are the “confrontational” model are the Russian Federations' memory politics to relations with Poland and the Baltic States, “compromise” – the EU's memory policy which is aimed at integrating the CEEs national narrative to the Western Europe’s cosmopolitan model memory, “solidarity” – the Baltic States, Poland’s and the United States memory policy on the interpretation the “liberation” of Eastern Europe, “integration and reconciliation” – the Germanys memory policy. Recently, the Chinese leadership has been active in creating its own historical narrative about World War II. It could ultimately lead to end European memory wars or create new frontlines in global political discourse. The invention new models of memory politics creates opportunities to reduce conflicts over the interpretation the common past in international relations. Key words: memory politics, identity, foreign policy, conflict, international relations, EU, PRC, Russian Federation, USA.