Сучасні виклики та загрози для Іспанії та Європейського Союзу у стратегіях національної безпеки Іспанії (2013 та 2017 рр.)

Abstract

Світ навколо є динамічним, швидко змінюється, у ньому з’являються нові загрози та виклики для безпеки, під- силюючи і поглиблюючи вже наявні небезпеки як для людини, так і для держави. Прогнозування і виявлення загроз для держави заздалегідь робить її більш захищеною і дає можливість громадянам почуватися в безпеці. Україні, яка прямує на вступ до ЄС, буде корисним досвід однієї з його країн-членів у виявленні та розрізненні загроз, ризи- ків і викликів для безпеки, адже такий аналіз дає змогу побачити, яким чином пов’язує Іспанія свою безпеку з без- пекою ЄС та виявляє наявні спільні загрози. Тому автор на основі аналізу Стратегій національної безпеки Іспанії від 2013 та 2017 рр. і знайомства з експертною думкою іспанських науковців робить висновки щодо влучності (адекватності), комплексності підходу розуміння загроз і викликів для Іспанії у ХХІ ст. Самі стратегії є комплексними та виваженими, хоча Стратегія 2017 р. є більш досконалою та поглибленою, яка розширила список загроз і викли- ків та, відповідно, напрямів забезпечення національної безпеки Іспанії. У Стратегії 2013 р. їх 12 – поділ на загрози та ризики відсутній, у Стратегії 2017 р. – 13, наявний чіткий поділ на загрози та виклики. У Стратегії 2017 р. в назві глави прибрано термін «ризик», який замінено на термін «виклик», хоча сам термін продовжує використовуватися в самій Стратегії. В обох Стратегіях наголошено на особливій географії Іспанії та взаємовигідності її членства в ЄС і НАТО для забезпечення безпеки для самої країни та країн-членів організацій. До нових викликів у 2017 р. додано епідемії та пандемії, наслідки зміни клімату та вказано на загрозу «гібридних дій». В обох Стратегіях майже відсутні натяки на внутрішні загрози – акцент робиться виключно за зовнішні. Суперечливим виявляється факт, що Російська Федерація, незважаючи на те, що Іспанія визнала незаконність анексії Криму, не визнана агресором, а визначена як важливий актор міжнародних відносин, із яким варто вести діалог. Тож небезпека, яка виходить із цієї країни, не повною мірою усвідомлюється урядом Іспанії, а відповідно, її буде вкрай важко передбачити та попередити. Ключові слова: стратегія національної безпеки Іспанії 2013 та 2017 рр., ЄС, загрози, ризики, виклики.

The world around us is constantly changing and new threats and challenges to security are emerging, reinforcing and deepening the existing dangers for both man and state. Anticipating and identifying threats to the state in advance makes the nation-state more secure and enables citizens to feel safe. In addition, the work is relevant because Ukraine, which is willing to join the EU, will benefit from the experience of one of its member states in identifying threats, risks and security challenges. Such an analysis will make it possible to see whether Spain connects its security with the EU or whether any common threats can be identified. Therefore, the author, based on the analysis of Spanish National Security Strategies from 2013 and 2017 and the study of the expert opinion of Spanish scientists, draws conclusions about the accuracy (adequacy), the complexity of understanding threats and challenges for Spain in the XXI century. In general the strategies are complex and balanced, although the Strategy 2017 is more sophisticated and profound, which resulted in the expanded list of threats and challenges and, accordingly, the areas of national security in Spain. In the Strategy of 2013 (12 threats in total) there is no division into threats and risks, in the Strategy of 2017 (15 threats and challenges in total) there is a clear division into threats and challenges. The Strategy of 2017 removed the term «risk», which was replaced by the term “challenge”. Both Strategies emphasize the peculiarities of geography of Spain and the mutual benefits of its membership in the EU and NATO to ensure security for the country and the organizations. Epidemics and pandemics, the effects of climate change and the threat of “hybrid action” have been added to the new challenges in 2017. Both Strategies do not mention the internal threats, the emphasis is made exclusively on external challenges. It is contradictory to note that the Russian Federation, despite the recognition of the illegal annexation of Crimea, is not recognized as an aggressor, but is identified as an important actor in international relations. Therefore, the potential danger of this country is not fully realized by the Spanish government, and accordingly, it will be difficult to predict it or prevent any possible issues. Key words: Spanish national security strategy 2013 and 2017, EU, threats, risks, challenges.