КОНСТИТУЦІЙНА ТРАДИЦІЯ В УКРАЇНІ ТА ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ

Abstract

Конституційна традиція тісно пов’язана з основними правами і свободами людини через зв’язаність держави правом, за якого пріоритетом владних рішень є правова безпека індивіда, визначеність його правового положення, стабільність і визначеність законодавства, заборона свавільного його застосування. Доводиться, що конституційну традицію становлять соціальні цінності, щодо яких у суспільстві склався консенсус і щодо яких еліта суспільства впроваджує певні політичні заходи, спрямовані на забезпечення її безперервності. Конституційна традиція України має перехідний характер, ознаками якого є: • поєднання лібералізму та комунітаризму у сфері прав людини; • демократизація політичної системи суспільства із слабкими інститутами громадянського суспільства, що розвивається; • спостерігається поєднання авторитарної традиції поряд із формуванням демократичних засад діяльності органів публічної влади; • виникнення нових конституційних інститутів, серед яких слід виділити зростання ролі парламенту та виникнення конституційної юстиції; конституційна юстиція поступово забезпечує захист конституційності від політичних дій органів публічної влади; • перехідний стан юридичної науки від юридичного позитивізму, заснованого на марксистсько-ленінській ідеології, до плюралізму юридичних шкіл; окремі спроби відтворення традиції автономії університетів. Тому проведення конституційної реформи має сенс лише за умови розширення гарантій основних прав і свобод людини. Варіанти прийняття нової Конституції в рамках процедури, визначеної розділом ХІІІ Основного Закону, чи прийняття спеціального закону проКонституційну Асамблею передбачає наявність засад консолідованої демократії, процес формування яких в Україні ще перебуває у зародковому стані.