Українська антропонімія XVІІ ст. у маловідомому турецькому історичному джерелі. IV

Abstract

Анотація. Статтю присвячено дослідженню українських антропонімів XVІІ ст., які засвідчені в маловідомому турецькому історичному джерелі «Дефтер Муфассал 1681 року». Простудійовано власні назви людей лише на літери І–J. Метою статті є аналіз власних назв, засвідчених у «Дефтері Муфассалі 1681 року». Щоб досягти мети, визна- чено такі завдання: 1) ознайомити читача з маловідомою турецькою історичною пам’яткою «Дефтером Муфассалом 1681 року»; 2) вѝокремити українські антропоніми XVІІ ст.; 3) провести аналіз власних назв людей та порівняти їх із сучасним українським антропоніміконом; 4) виявити ті оніми, які на сучасному етапі не зафіксовані. У розвідці ви- користані описовий метод і методи аналізу та систематизації. Давні антропоніми, виокремлені з історичного джерела, – додаткове джерело антропонімікону, який функціонував на території України в XVІІ ст. Власні назви людей, що ре- презентовані в «Дефтері Муфассалі 1681 року», свідчать про давність таких онімних утворень, адаптацію запозичених імен на україномовному ґрунті. Сумуючи вищезазначене, можемо стверджувати, що з 201 назви на І–J засвідчено такі, які: поширені і сьогодні на рівні власних імен людей і прізвищ; мають відмінності зі сучасними відповідниками на фонетичному рівні; не виявлені на сучасному етапі, знаходимо їх у похідних назвах; на сьогодні є екзотичними, рідко вживаються в сучасному антропоніміконі. Практична цінність статті полягає в тому, що виявлені та проаналізовані власні назви людей поповнили загальнослов’янський антропонімікон. У результаті розвідки було встановлено осо- бливості антропонімії, що виділена з турецької пам’ятки «Дефтер Муфассал 1681 року», зокрема це історичне дже- рело засвідчує функціонування прізвищевих назв в Україні на кінець ХVII ст., репрезентований список антропонімів літери І–J підтверджує, що у ХVII ст. існував обширний реєстр запозичених власних імен, які адаптувалися на україн- ському мовному ґрунті; законстатовано великий спектр різноманітних суфіксів (-ад, -ак, -ан, -ар, -ас, -аш, -ей, -ейк(о) -енко, -ець, -ик, -ил(о), -им, -ин, -ич, -иш, -ій, -к(о), -л(о), -ник, -ор, -ук, -ул, -ун, -ух), за допомогою яких творилися похідні імена/прізвиська/прізвищеві назви; сьогодні важко коментувати засвідчені антропоніми ХVII ст. однозначно через те, що, очевидно, не завжди коректна транслітерація первинних записів у Дефтері, це стосується головно різночитання ç (İmeç, İrmeneç), ş (İrış, İvaçış), і після приголосного (İstovim, İzvenilo) тощо; проаналізоваий фрагмент антропонімії «Дефтера Муфассала 1681 року» свідчить про те, що система українських власних назв історично і територіально об’єднана. Ключові слова: антропонімія, запозичені імена, твірні основи, власні назви людей, «Дефтер Муфассал 1681 року».

Abstract. The article is intended to study Ukrainian anthroponyms of the 17th century, which are recorded in the little-known Turkish historical source «Defter Mufassal of 1681». The proper names of people starting with І–J have been investigated into. The objective of the article is to analyze the proper names recorded in «Defter Mufassal of 1681». To achieve the objective, the following tasks are defined: 1) to acquaint the reader with the little-known Turkish historical monument «Defter Mufassal of 1681»; 2) to separate Ukrainian anthroponyms of the 17th century; 3) to analyze the proper names of people and compare them with the modern Ukrainian anthroponymicon; 4) to identify those onyms that are not recorded at the present stage. The descriptive well analysis and systematization methods are used in the study. Ancient anthroponyms, extracted from a historical source, are an additional source of the anthroponymicon, which functioned in the territory of Ukraine in the 17th century. The proper names of the people entered into «Defter Mufassal of 1681» testify to the antiquity of such onymic formations, the adaptation of borrowed names on Ukrainian-language grounds. Summarizing the above, one can say that of the 201 names starting with І–J there are those that: are common today at the level of proper names of people and surnames; have differences with modern equivalents at the phonetic level; are not detected at the present stage, but they can be found in derived names; today they are exotic, rarely used in modern anthroponymicon. The practical value of the article is that the discovered and analyzed proper names of people supplemented the All-Slavic anthroponymicon. As a result of the investigation, the peculiarities of anthroponyms isolated from the Turkish monument «Defter Mufassal of 1681» have been established. In particular, this historical source testifies to the functioning of surnames in Ukraine in the late 17th century. The represented list of anthroponyms on І–J confirms that there was an extensive register of borrowed proper names, which were adapted on the Ukrainian language basis; a wide range of suffixes (-ад, -ак, -ан, -ар, -ас, -аш, -ей, -ейк(о) -енко, -ець, -ик, -ил(о), -им, -ин, -ич, -иш, -ій, -к(о), -л(о), -ник, -ор, -ук, -ул, -ун, -ух) with the help of which derived names/surnames were created have been established; today it is difficult to comment on the attested anthroponyms of the 17th century. clearly due to the fact that the transliteration of the primary records in the Defter is not always correct, this mainly concerns the different readings of ç (İmeç, İrmeneç), ş (İrış, İvaçış), і after a consonant (İstovim, İzvenilo), etc.; the analyzed fragment of the anthroponymy «Defter Mufassal of 1681» shows that the system of Ukrainian proper names is historically and territorially united. Keywords: anthroponymy, borrowed names, creative stem, proper names of people, «Defter Mufassal (ca. 1681)».