"Possessiones seu villae Kenezios habentes...": еволюція інституту кенезства на території комітату Береґ у другій половині XVI – першій третині XVIII століть

Abstract

У даній статті зроблена спроба розкрити основні ознаки та функції кенезів комітату Береґ другої половини XVI – першої третини XVIIІ століття. Також, однією із головних цілей публікації є розгляд еволюції кенезського статусу в зазначений вище історичний період. Загалом, ранньомодерна епоха відзначилась для прикордонних північно-східних територій Королівства Угорського та північно-західних рубежів Трансильванського князівства значним рухом й притоком населення. Подібна міграційна активність призводила до взаємодії різних правових систем, результатом чого ставала поява нових або зміна значення старих юридичних конструкцій. На даний момент, «кенезство» розглядається в науковій літературі як феномен високогірних карпатських поселень, існуючий винятково в межах побутування «волоського права». Відповідно, одним із основних завдань цього дослідження є перевірка згаданої концепції на прикладі Березького комітату, до складу якого входили рівнинні, передгірські та гірські території. Додатково, в публікації проводиться комплексний аналіз поняття «кенез» та розглядаються різні варіанти його значень. Для досягнення поставленої мети, автор опрацьовує письмові джерела, пов’язані з адміністративно-територіальним та економічним устроєм комітату Береґ. Разом з тим, у публікації розглядаються окремі елементи тогочасної соціальної структури поселень Угорського Королівства. В статті обґрунтовується теза про поступову трансформацію статусу «кенезства» та його витіснення елементами угорського права, котру автор намагається продемонструвати за допомогою аналізу даних актів, привілеїв, урбаріїв та інвентарних описів комітатів Північно-Східної Угорщини XVI – XVII століть. Особливу увагу приділено опрацюванню таких документів як грамоти про надання привілеїв кенезам поселень комітату Береґ, судова справа кенезських сімей села Гукливе 1645 року і урбарії ранньомодерного періоду з Чинадіївської (Сентміклоської) та Мукачівської доміній. Додатково, в публікації проводиться огляд поняття «біров», котре існувало разом з «кенезством» в межах комітату Береґ. Автор доходить до висновку, що кенезі не були однорідними в плані функцій і, відповідно, мали свій внутрішній поділ. В той же час, виділення основних ознак інституту кенезства на території Березького комітату дозволяє стверджувати про його поступову трансформацію та перехід в рамки угорського права. Задля певних уточнень та більш розгорнутого аналізу досліджуваного явища, автором допускається вихід за часові та географічні рамки дослідження.

This article attempts to reveal the main characteristics and functions of the kenezs of the Bereg county in the second half of the 16th – the first third of the 18th century. Also, one of the main goals of the publication is to consider the evolution of kenez status in the specified historical period. In general, the early modern era was marked by a significant population movement and influx for the northeastern border territories of the Kingdom of Hungary and the northwestern borders of the Principality of Transylvania. The such migratory activity led to the interaction of different legal systems, resulting in the emergence of new or a change in the meaning of old legal structures. Currently, the term «kenez» is considered in the scientific literature as a phenomenon of high–altitude Carpathian settlements existing exclusively within the boundaries of «Wallachian law». Accordingly, one of the main tasks of this study is to verify the mentioned concept in the example of Bereg county, which includes plains, foothills, and mountain areas. In addition, the publication provides a comprehensive analysis of the idea of «kenezship» and considers various variants of its meanings. To achieve the goal, the author studies written sources related to the administrative-territorial and economic structure of Bereg county. At the same time, the publication examines some aspects of the contemporary social structure of the settlements of the Kingdom of Hungary. The article substantiates the thesis about the gradual transformation of the status of «kenezship» and its displacement by elements of Hungarian law, which the author tries to demonstrate with the help of the analysis of these acts, privileges, urbariums, and inventory descriptions of the committees of northeastern Hungary of the 16th – 17th centuries. The author paid particular attention to the processing of such documents as the charter granting privileges to the kenez of the settlements of the Bereg county, the court case of the kenez families of the village of Guklyve in 1645, and the urbaria of the early modern period from the Chynadiieve and Mukachevo domains. In addition, the publication reviews the concept of the term «birov», which existed together with the term «kenez» on the territory of Bereg county. The author concludes that the kenesis were not homogeneous in terms of functions and had their internal division. At the same time, highlighting the main features of the kenezship on the territory of the Bereg county allows us to assert its gradual transformation and transition into the framework of Hungarian law. For the sake of certain clarifications and a more detailed analysis of the phenomenon under study, the author is allowed to go beyond the time and geographical framework of the study.