Афрополітанізм та імміграція в романі Ч. Нґ. Едічі "Американа"

Abstract

У статті проаналізовано роман сучасної нігерійсько-американської письменниці Ч.Нґ. Едічі «Американа». Головна увага зосереджена на проблематиці афрополітанізму й імміграції. Романістка осмислює популярний сьогодні в африканських країнах афрополітанізм як популістську форму нової ідентичності чорношкірих, яка не ув’язнена в колоніальному минулому, травмі імперського панування, історичній ретроспекції. Прихильники афрополітанізму пропонують образ так званого «нового африканця», який відкритий до світу й почувається його частиною. Проте, як стверджується в романі, світ, особливо багаті західні країни, все ще не готові прийняти цього чужинця. Міграційні закони, расові упередження й чутливість до Іншого змушують зрештою окрилених західними міфами нігерійців повертатися на батьківщину і змінювати її задля кращого майбутнього. Афрополітанізм, локалізований у контекст імміграції, набуває нового звучання. Молоді нігерійці середнього класу, виховані на читанні британської та американської літератур, американських серіалах та телешоу, мають великі сподівання й вірять в американську мрію. Тобто до початку міграції вони є уособленням того космополітичного світогляду, який сформувався на запереченні етнічного минулого як якогось пережитку і спрямований до відкриття світу. Їхній переїзд до США чи Великої Британії призводить до гіркого усвідомлення того, що, на жаль, на них там ніхто не чекає. Складність продовження візи спонукає їх до нелегальних дій, безправність становища й соціальна несправедливість стають факторами повернення назад. Єдиним простором для реалізації космополітичної ідентичності стає віртуальний простір, де нема кордонів, паспортного контролю, податкових номерів й інших регуляторних механізмів, які придумані, щоб обмежити свободу іммігранта. Головна героїня роману, Іфемелу, у США стає успішною блогеркою й у своїх дописах критикує расизм сучасних США та політику расової сліпоти. Досягнувши великого успіху, вона наважується відмовитися від успішного бізнесу й розпочати все заново в Нігерії. Там дівчина започатковує новий блог, що має стосунок до реалій життя в рідній країні. Блогерство стає форматом успішної реалізації афрополітанки, яка не імітує західні стандарти і, як інші, не намагається відтворити життя за кордоном у власній країні, а створює свій простір.

The article analyzes the novel of the contemporary Nigerian-American writer Ch. Ng. Adichie “Americanah”. The main focus is on the problematization of Afropolitanism and immigration. The novelist considers Afropolitanism, a populist form of a new black identity that is not imprisoned in the colonial past, in the trauma of imperial rule, or in historical retrospection. Instead, supporters of Afropolitanism offer an image of the so-called «new African», who is open to the world and feels part of it. However, as the novel’s plot develops, the world, especially the rich Western countries, is still not ready to accept this foreigner. Migration laws, racial prejudices and sensitivity to the Other eventually force Nigerians who grew up on Western myths to return to their homeland and change it for a better future. Afropolitanism, localized in the context of immigration, acquires a new new meaning. Young middle-class Nigerians, brought up on reading British and American literature, American serials and television shows, have high hopes about living in the U.S. and believe in the American dream. They are the personification of that cosmopolitan worldview, which was formed on the denial of the ethnic past, as a kind of relic, and is aimed at opening up the world. Nevertheless, their move to the USA or Great Britain leads to the bitter realization that, unfortunately, no one is waiting for them there. The difficulty of extending a visa prompts them to take illegal actions, the lawlessness of their position and social injustice become the main factors for their return. The only space for the realization of a cosmopolitan identity is a virtual space where there are no borders, passport control, social security numbers and other regulatory mechanisms that are invented to limit the freedom of the immigrant. The main character of the novel, Ifemelu, becomes a successful blogger in the USA and criticizes the racism and the politics of racial blindness in her posts. Having achieved great success, she dares to abandon her successful business and start all over again in Nigeria. There, she creates a new blog related to the realities of life in her native country. Blogging becomes a format for the successful realization of an Afropolitan woman who does not imitate Western standards and, like others, does not try to recreate life abroad in her own country, but creates her own space.