Стильовий дискурс драми "Казка старого млина" С. Черкасенка: комунікативні аспекти

Abstract

У статті досліджується стильовий дискурс драми «Казка старого млина» українського письменника-модерніста С. Черкасенка крізь призму комунікативістики. Визначено, що драматургія митця розвивалася в руслі ідейно-художнього оновлення національного письменства межі ХІХ і ХХ століть й розгортала новий формат комунікації між автором і читачем (зовнішній рівень), а також закладала нові текстові стратегії (внутрішній аспект комунікації), що суттєво збагатили українську драматургію доби модернізму. Методологічно матеріал статті базується на досягненнях сучасної комунікативістики, зокрема тих її аспектів, що включають призму культурологічно-філософського аналізу (праці М. Бахтіна, М. Зубрицької, Л. Синявської, О. Сінченка та ін.). Зазначено, що цей твір написано на початку ХХ століття, в той же час, що й драма-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня» (1911), драматичний етюд Олександра Олеся «По дорозі в Казку» (1908). Окреслення хронологічних меж творення зазначених текстів важливе з огляду на тенденцію модерного українського письменства до осмислення онтологічних та національних проблем крізь призму міфологізму. Міфологічні структури, що стали основою й драми С. Черкасенка, вимагали відповідної стилістики й відображали новий тип художнього мислення генерації митців, які прийшли в національну літературу на межі ХІХ і ХХ століть. Осмислення дійсності в доробку авторів цієї доби відбувається із застосуванням різних стильових технік, що відображають різноманітність та неповторність внутрішнього світу людини, багату палітру проявів людського буття, взаємодію людини й соціуму, людини й природи у всій багатоаспектності та широті. Драматургія письменника характеризується стильовою неоднорідністю, вмілим використанням прийомів символістської, неоромантичної, експресіоністичної естетики. З’ясовано, що драма «Казка старого млина» (1913) С. Черкасенка розгортає конфлікт між патріархальною культурою та техногенною цивілізацією, між матеріальним і духовним, показує комунікативний розрив між носіями різних ідей. Автор вдало застосував різні текстові стратегії, щоб вибудувати такий простір комунікації з читачем, який змушує замислитися над актуальними питаннями національного та загальнолюдського буття. Вибір жанрової форми із царини поетичної драматургії, зокрема драматичної поеми як площі для вираження своїх ідей, зумовив активну роботу письменника із стильовими знахідками символізму та неоромантизму (формат «драми ідей», словесного двобою між носіями певних ідей; концепція неоромантичного героя (персонажі твору мають власну логіку розвитку характеру й представлені як суверенні особистості); протиставлення матеріального й духовного, старого й нового світу; новий рівень комунікації з читачем; уведення у структуру тексту «голосу» автора в постаті Подорожнього тощо). Отже, драма «Казка старого млина» є зразком літератури українського модернізму, текстом із яскраво вираженим стильовим синкретизмом, що відображає новий формат комунікації з читачем і є полем для висловлення щодо актуальних онтологічних та національних проблем.

The article studies the stylistic discourse of the drama «The Tale of the Old Mill» (Kazka staroho mlyna) by the Ukrainian modernist writer S. Cherkasenko through the prism of communicativistics. It was determined that the artist’s drama developed in line with the ideological and artistic renewal of national literature at the turn of the 19th and 20th centuries and developed a new format of communication between the author and the reader (external level), and also laid new textual strategies (an internal aspect of communication) that significantly enriched the Ukrainian dramaturgy of the era of modernism. Methodologically, the material of the article is based on the achievements of modern communicative studies, in particular, those aspects of that include the prism of cultural and philosophical analysis (works by M. Bakhtin, M. Zubrytska, L. Syniavska, O. Sinchenko, etc.). It is noted that this work was written at the beginning of the 20th century, at the same time as the drama of Lesia Ukrainka «Forest Song» (Lisova pisnia) (1911), the dramatic etude of Olexandr Oles «On the Way to the Fairy Tale» (Po dorozi do kazky) (1908). The delineation of the chronological boundaries of the creation of the mentioned texts is important due to the tendency of modern Ukrainian literature to comprehend ontological and national problems through the prism of mythology. The mythological structures which became the basis of the drama of S. Cherkasenko demanded an appropriate style and reflected a new type of artistic thinking of the generation of artists who entered national literature at the turn of the 19th and 20th centuries. The understanding of reality in the heritage of the authors of this time occurs with the use of various stylistic techniques that reflect the diversity and uniqueness of the inner world of man, the rich palette of manifestations of human being, the interaction of man and society, man and nature in all aspects and breadth. The writer’s dramaturgy is characterized by stylistic heterogeneity, skillful use of the techniques of symbolic, neo-romantic, expressionistic aesthetics. It was found out that the drama «The Tale of the Old Mill» (1913) by S. Cherkasenko unfolds the conflict between patriarchal culture and technogenic civilization, between the material and the spiritual, and shows the communicative gap between the carriers of different ideas. The author has successfully applied different text strategies to build such a space of communication with the reader, which forces one to think about the topical issues of national and universal human existence. The choice of a genre form from the field of poetic drama, in particular a dramatic poem as a space for expressing his ideas, determined the active work of the writer with the stylistic findings of symbolism and neo-romanticism (the format of «drama of ideas», a verbal duel between the carriers of certain ideas; the concept of the neoromantic hero (the characters of the work have their own logic of character development and are presented as sovereign individuals), contrast between the material and spiritual, old and new world, a new level of communication with the reader, introduction of the author’s «voice» into the structure of the text in the traveler’s figure etc). So, the drama «The Tale of the Old Mill» is a sample of Ukrainian modernist literature, a text with pronounced stylistic syncretism, which reflects a new format of communication with the reader and is a field for expression regarding topical ontological and national problems.