Правове забезпечення інформаційно-комунікаційної складової електронної комерції відповідно до закону України «Про електронні комунікації»

Abstract

У статті досліджується зв’язок між правовими регулюваннями електронної комерції та електронних комунікацій з точки зору забезпечення інформаційно-комунікаційної складової електронної комерції. Визначено зміни у правовому статусі постачальників послуг проміжного характеру в електронній комерції. Зроблено висновок про певний вплив Закону України «Про електронні комунікації» на правове забезпечення інформаційно-комунікаційної складової електронної комерції. Відповідно до ЗУ «Про електронні комунікації» конфігурація суб’єктів таких комунікацій зазнала змін. Для забезпечення послуг проміжного характеру у контексті інформаційно-комунікаційної складової електронної комерції такими суб’єктами визначені постачальники електронних комунікаційних послуг. Термінологічні дефініції ЗУ «Про електронні комунікації» страждають на тавтологічність, і відповідно, слабку правову визначеність, а також громіздкість. У зв’язку з чим вважаємо доцільним, паралельно із нормативними термінами, зберегти у науковому обігу, зокрема, термін «провайдери» – для позначення постачальників електронних комунікаційних послуг. Вилучення постачальників електронних комунікаційних мереж (операторів) зі складу постачальників послуг проміжного характеру в ЗУ «Про електронну комерцію», на наш погляд, має суто номінальне значення, адже у контексті правового регулювання електронної комерції суттєве значення мають функції не операторів, а провайдерів – постачальників електронних комунікаційних послуг. І саме в частині забезпечення цих, інформаційно-комунікаційних функцій, ЗУ «Про електронні комунікації» вперше закріплює для споживачів кількісні та якісні гарантії, достатні для реалізації права на вчинення правочинів у сфері електронної комерції у фіксованому місці. Сьогодні комерсанти все частіше здійснюють свої бізнесові електронні комунікації через різні види інтернет-месенджерів. Відсутність нормативного врегулювання даного питання веде до численних судових суперечок, у яких судам важко виробити єдиний універсальний підхід. Тому залишається нагальною і потребує нормативного врегулювання проблема застосування в електронно-комерційних комунікаціях програмних застосунків типу Skype, Telegram, Viber, WhatsApp тощо.

The article examines the relationship between legal regulations of electronic commerce and electronic communications from the point of view of ensuring the information and communication component of electronic commerce. Changes in the legal status of intermediate service providers in e-commerce have been identified. A conclusion is made about the certain influence of the Law of Ukraine “On Electronic Communications” on the legal support of the information and communication component of electronic commerce.According to the Law on Electronic Communications, the configuration of subjects of such communications has undergone changes. In order to provide services of an intermediate nature in the context of the information and communication component of e-commerce, such entities have identified providers of electronic communication services. The terminological definitions of the Law “On Electronic Communications” suffer from tautology, and accordingly, weak legal certainty, as well as cumbersomeness. In connection with this, we consider it expedient, in parallel with the normative terms, to keep in scientific circulation, in particular, the term “providers” - to denote providers of electronic communication services. In our opinion, the removal of providers of electronic communication networks (operators) from the list of intermediate service providers in the Law on Electronic Commerce has a purely nominal value, because in the context of the legal regulation of electronic commerce, the functions of providers, not operators, but of providers of electronic communication services. And precisely in terms of providing these information and communication functions, the Law on Electronic Communications for the first time establishes for consumers quantitative and qualitative guarantees sufficient for the realization of the right to perform transactions in the field of electronic commerce in a fixed place. Today, merchants increasingly conduct their business electronic communications through various types of Internet messengers. The lack of normative regulation of this issue leads to numerous legal disputes, in which it is difficult for courts to develop a single universal approach. Therefore, the problem of using software applications such as Skype, Telegram, Viber, WhatsApp, etc. in electronic and commercial communications remains urgent and requires regulatory regulation.