Нотаріус як суб`єкт нотаріального процесу

Abstract

Статтю присвячено дослідженню проблемних аспектів визначення системи та компетенції нотаріальних органів та характеристиці особливостей нотаріальної процесуальної правосуб’єктності нотаріуса (іншого нотаріального органу) як обов’язкового суб’єкта нотаріальних процесуальних правовідносин. Наголошується, що система суб’єктів нотаріальних процесуальних правовідносин відрізняється від системи суб’єктів нотаріального права, адже складається у межах нотаріального провадження щодо вчинення нотаріальних дій. Обґрунтовується, що нотаріальна процесуальна правосуб’єктність має самостійний характер і не є складовою частиною або проявом цивільної правосуб’єктності, а представляє собою єдність її структурних елементів: правоздатності та дієздатності. При цьому у різних учасників процесуальних правовідносин правосуб’єктність не є тотожною, позаяк вони володіють неоднаковими за обсягом та характером правами та обов’язками. Нотаріус (інший нотаріальний орган) розглядається як обов’язковий суб’єкт нотаріальних процесуальних правовідносин, що володіє специфічною правосуб’єктністю і особливим правовим становищем. Висвітлюються особливості правового статусу нотаріуса (іншого нотаріального органу), зумовлені необхідністю реалізації юрисдикційних функцій та наявністю правозастосовних повноважень як щодо визначення процесуального порядку вчинення нотаріальних дій (наприклад, залучення заінтересованих осіб, витребування та оцінка доказів, зупинення або відкладення вчинення нотаріальної дії тощо), так і постановлення нотаріального акту, який фіксує результати їх вчинення. Доводиться, що покладаючи на нотаріальні органи функцію вчинення нотаріальних дій, держава наділяє нотаріуса реальними владними (але не управлінськими) повноваженнями, і через це право-суб’єктність нотаріуса володіє своєрідним змістом і проявляється у компетенції, зміст якої складають повноваження на вчинення нотаріальних дій. Крім того, у нотаріальному процесі для нотаріуса можлива і належна поведінка співпадає, оскільки нотаріус одночасно має право та зобов’язаний вчинити певну процесуальну дію за наявності умов, передбачених законодавством. Констатується необхідність належного законодавчого врегулювання змін системи та компетенції нотаріальних органів як суб’єктів нотаріального процесу.

The article is concerned with the study of problematic aspects of the definition of the system and competence of notarial bodies and the characteristics of the features of notarial procedural legal personality of a notary (another notarial body) as a mandatory subject of notarial procedural legal relations. It is emphasized that the system of subjects of notarial procedural legal relations differs from the system of subjects of notarial law, because it is formed within the framework of notarial proceedings regarding the performance of notarial acts. It is substantiated that notarial procedural legal personality has an indepen-dent character and is not a constituent part or manifestation of civil legal personality, but represents the unity of its structural elements: legal capacity and legal capacity. At the same time, the legal personality of different participants in procedural legal relations is not the same, since they have rights and obligations of different scope and nature. A notary (another notary body) is considered as a mandatory subject of notarial procedural legal relations, possessing a specific legal personality and a special legal position. The article describes the peculiarities of the legal status of a notary public (another notarial body), due to the need for the implementation of jurisdictional functions and the presence of law-enforcement powers, both regarding the determination of the procedural order of notarial acts (for example, involving interested parties, requesting and evaluating evidence, stopping or postponing the execution of a notarial act, etc.) and the issuance of a notarial act, which records the results of their performance. It is proven that by entrusting notarial bodies with the function of performing notarial acts, the state grants the notary real power (but not management) powers, and because of this, the legal personality of the notary has a peculiar content and is manifested in the competence, the content of which is the authority to perform notarial acts. In addition, in the notarial process, the possible and proper behavior of the notary coincides, since the notary has both the right and the obligation to perform a certain procedural action in the presence of the conditions stipulated by the law. The need for proper legislative regulation of system changes and the competence of notary bodies as subjects of the notarial process is noted.