Візія механізму правового регулювання цивільних відносин

Abstract

Статтю присвячено одній з надзвичайно актуальних проблем української цивілістики – візії механізму правового регулювання цивільних відносин. Здійснено дайджест праць українських цивілістів-сучасників, присвячених різнобічним аспектам механізму правового регулювання цивільних відносин, а також з’ясовано, що стан наукової думки щодо механізму правового регулювання цивільних відносин є іррелевантним із запитами (потребами) часу. Тому в рамках цієї наукової публікації: по-перше, автором удосконалено визначення поняття механізму правового регулювання цивільних відносин; по-друге, цивілістичній спільноті представлено «архітектоніку» такого галузевого виду механізму правового регулювання. Поняття механізму правового регулювання цивільних відносин визначено як скупчення цивільно-правового інструментарію (цивільно-правових засобів, способів і форм), злагоджена взаємодія якого спроможна впорядкувати цивільні відносини задля максимальної охорони інтересів суб’єктів цивільного права. Визначено, що доскладників механізму правового регулювання цивільних відносин: по-перше, норми цивільного права, правові звичаї, правочини і квазіправочини (цивільні домовленості); по-друге, юридичні факти; по-третє, цивільні правовідносини; по-четверте, акти здійснення та захисту цивільних прав і виконання обов’язків; по-п’яте, правова свідомість; по-шосте, правова культура. Дослідження ґрунтується на загально-наукових та спеціально-юридичних наукових методах пізнання. За допомогою історико-правового методу окреслено еволюцію наукових поглядів на механізм правового регулювання цивільних відносин. За допомогою формально-логічного методу розроблено авторську дефініцію механізму правового регулювання цивільних відносин. Поєднання системного та структурно-функціонального аналізу дало змогу визначити складники механізму правового регулювання цивільних відносин, зокрема: норми цивільного права, правові звичаї, правочини і квазіправочини (цивільні домовленості); юридичні факти; цивільні правовідносини; акти здійснення та захисту цивільних прав і виконання обов’язків; правову свідомість; правову культуру. Порівняльно-правовий метод застосовано для зіставлення доктринальних уявлень за предметом дослідження. Використання загальнонаукових та спеціальних юридичних методів пізнання комбінувалося залежно від завдань, коло яких доцільно було розв’язати згідно із обраним предметом дослідження.

The article presents the mechanism for legal regulation of civil relations. The standing of scientific thought as to the mechanism for legal regulation of civil relations was found to be inconsistent with the contemporary requests (needs). Therefore, in this article: first, the author improved the definition of the mechanism for legal regulation of civil relations; second, the architectonics of this field type of the legal regulation mechanism was presented to civil law community. The mechanism for legal regulation of civil relations was defined as the set of civil legal tools (civil legal means, ways, and forms) the coordinated interaction of which makes it possible to regulate civil relations to protect the interests of entities subject to civil law the best possible way. It was determined that the mechanism for legal regulation of civil relations comprises the following elements: first, civil provisions, legal customs, deeds, and quasi deeds (civil arrangements); second, jural facts; third, civil relations; fourth, actions to ensure the exercise and protection of civil rights and fulfil-ment of obligations; fifth, legal consciousness; sixth, legal culture. The study is based on general scientific and special legal methods of cognition.The historical and legal method was used todescribe the evolution of scholarly views toward the mechanism for legal regulation of civil relations. The formal and logical method contributed to the development of the author’s definition of the mechanism for legal regulation of civil relations. Combining the systems analysis and structural and functional analysis enabled the author to determine the elements of the mechanism for legal regulation of civil relations. The legal and comparative method was applied to compare doctrinal ideas by the subject of research.