Роль товариства «Просвіта» в збереженні колекцій старожитностей Тиводара Легоцького на Підкарпатській Русі на початку 20-х років ХХ ст.

Abstract

У статті розглянуто діяльність чільних представників товариства «Просвіта» щодо збереження колекції старожитностей Тиводара Легоцького, яку в 1920 р. придбав Лазар Зінґер і мав намір вивезти за межі Підкарпатської Русі. На основі архівних матеріалів простежуються зусилля просвітян, спрямовані на те, щоб не допустити цього та зберегти для нащадків цінні предмети музейного значення. Лише через деякий час після тривалої судової тяганини питання вирішилося позитивно: держава відшкодувала Лазарові Зінґеру кошти, а врятована колекція Т. Легоцького стала надбанням новоствореного музею в Мукачеві. Не останню роль у цьому відіграла непохитна позиція просвітянських активістів.

The article examines the activities of prominent representatives of the society «Prosvita» regarding the preservation of the antiquities collection of Tyvodar Lehotskyi, which was purchased by Lazar Zinger in 1920 and he intended to take it outside the borders of Pidkarpatska Rus. On basis of the archival materials, the efforts of «Prosvita» members are traced, aimed at preventing this and preserving valuable items of museum value for the posprity. Only in some time after a long legal procrastination, the issue was resolved positively: the state compensated Lazar Zinger‘s funds, and the saved collection of T. Lehotskyi became the property of the newly established museum in Mukachevo. Not the last role in that matter was played by the firm position of the «Prosvita» activists.