Доказове значення висновку фахівця у галузі ветеринарної медицини у судовому процесі

Abstract

У роботі висвітлено питання щодо наявності повноважень у неатестованих експертів ‒ фахівців ветеринарної медицини щодо проведення судово-ветеринарної експертизи, а також досліджено доказове значення висновку експерта у судовому провадженні. Авторами розглядається питання про проведення судово-ветеринарної експертиз кримінальних, цивільних справах та справах про адміністративні правопорушення у контексті доказової сили висновку експерта щодо встановлення фактів протиправних діянь та причинно-наслідкових зв’язках між такими діяннями та негативними наслідками, що настали. Особливий наголос робиться на значенні висновку експерта у галузі ветеринарії у справах про відшкодування моральної та матеріальної шкоди. У статті містяться окремі положення про обов’язковість проведення експертизи у певних випадках. Виявлено, що профільне законодавство не містить детального опису вимог щодо того, хто може вважатися експертом, але воно містить конкретні вимоги до рівня освіти, кваліфікації та наявності необхідних знань для вирішення поставлених питань. Авторами визначено вимоги до осіб, які можуть вважатися експертами. Встановлено, що чинним законодавством надано право проводити судово-ветеринарну експертизу особам, яких не внесено до реєстру атестованих експертів, за умови, якщо такі можуть підтвердити свою кваліфікацію як фахівця у відповідній галузі, а також вказано на винятки з цього правила. Визначення того, хто може бути експертом, може бути здійснене з урахуванням не тільки наявності офіційної атестації, але й доказу кваліфікації та досвіду відповідної галузі. Встановлено, що висновок експерта може бути використаний як доказ у справах про відшкодування моральної та матеріальної шкоди у випадках, коли він містить відповідні висновки щодо протиправної поведінки особи, яка завдала шкоду, наявності причинного зв’язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, а також вини особи, яка завдала шкоду.

The paper discusses the issue of the authority of non-certified experts ‒ specialists in veterinary medicine ‒ to conduct forensic veterinary examinations, as well as the evidentiary value of expert opinions in legal proceedings. The authors address the issue of conducting forensic veterinary examinations in criminal, civil, and administrative cases in the context of the evidentiary value of expert conclusions regarding the establishment of illegal acts and causation between such acts and the negative consequences that have arisen. Special emphasis is placed on the significance of expert conclusions in the field of veterinary medicine in cases involving the compensation of moral and material damages. The article includes separate provisions on the mandatory conduct of expert examinations in certain cases. It has been found that the relevant legislation does not provide a detailed description of the requirements for who can be considered an expert, but it does contain specific requirements for the level of education, qualifications, and necessary knowledge to address the issues at hand. The authors have identified the requirements for individuals who can be considered experts. It has been established that current legislation grants the right to conduct forensic veterinary expertise to persons who are not registered as certified experts, provided they can demonstrate their qualifications as experts in the relevant field, and exceptions to this rule are also indicated. The determination of who can be an expert can be based not only on official certification but also on proof of qualifications and experience in the relevant field. It has been established that an expert’s conclusion can be used as evidence in cases of compensation for moral and material damages, provided that it contains appropriate conclusions regarding the unlawful behavior of the person who caused the damage, the existence of a causal link between the unlawful behavior and the damage caused, and the guilt of the person who caused the damage.