Військовий полон в умовах «гібридної війни»: філософсько-правові виміри

Abstract

У сучасному світі, що переживає якнайпринциповіші суспільні трансформації, явище «(світової) гібридної війни» спричиняє значні зміни в усіх вимірах суспільного життя, зокрема у суспільно-правових відносинах. Змінюються суб’єкти й об’єкти, принципи та структури, норми й інститути, правила й прояви. Це особливо стосується колективних суб’єктів, акторів та учасників суспільних процесів на всіх рівнях – як на макро-, так і на мікрорівнях. Ці зміни передусім виявляються у розмиванні й переплетінні, урізноманітненні комбінацій їх соціальних ролей і похідних соціально-правових статусів. Окремою та доволі специфічною групою, що підпадає під ці особливості, є «військовополонені» та пов’язані з ними такі соціальні групи, такі як «заручники» та інші. Неоднозначності та переплетіння суспільно-правових статусів «військовополонених», «заручників» і т.ін. вбачається передусім наслідком складної і неоднозначної ситуації, пов’язаної з історико-генетичними аспектами таких динамічних подій, як російсько-українська війна (починаючи з періоду АТО/ООС).Одним зі значущих суспільних наслідків є опосередкована поляризація соціальних груп, пов’язаних зі статусом «військовополонених» та «заручників». Ця поляризація представляє собою складну суміш елементів, що включає «віктимізацію» та «стигматизацію» з одного боку, і «героїзацію» та «ідеалізацію» з іншого боку. Ці соціальні групи стають об’єктом суспільної думки та медіа-інформа-ційного дискурсу.У контексті філософсько-правових вимірів військового полону в умовах «гібридної війни» виникають численні питання, які потребують належно глибокого аналізу та уточнення. Відносини між військовополоненими та їх статусом, їх права та обов’язки, а також міжнародні норми, що регулюють поводження з полоненими, стають предметом уваги. Усвідомлення та аналіз філософсько-правових аспектів військового полону в умовах «гібридної війни» є важливим завданням для суспільства та наукової спільноти. Вони допоможуть розкрити складність цієї проблеми та знайти шляхи до її вирішення, забезпечуючи захист прав і свобод військовополонених та заручників, а також зміцнення міжнародної правової системи.

In the broader context of transformations in the modern world order, the «hybrid warfare» concept has become a vital framework for assessing and understanding these changes within the realm of general social science. It encompasses a wide array of subjects, objects, principles, structures, norms, institutions, rules, and manifestations that are currently undergoing significant shifts. These transformations are observable across collective subjects, actors, and participants involved in social processes, operating at both macro and micro levels. As a result, their social roles and socio-legal statuses have become increasingly blurred, intertwined, and diversified.This dynamic landscape is particularly evident when examining specific social groups, such as «prisoners of war» and related categories like «hostages.» These groups serve as focal points for analyzing the broader context of complex and often ambiguous situations, like the russian-Ukrainian war. It is within these evolving dynamics that these social groups experience significant «mutations» driven by external factors that are socially comprehensible.These mutations give rise to indirect status polarization among the respective social groups, characterized by a complex amalgamation of elements involving both «victimization» and «stigmatization,» as well as «heroization» and «idealization.» These nuanced perceptions and portrayals are particularly prominent within public opinion and media and information discourse.Recognizing and comprehending the implications of these changes within the context of hybrid warfare is crucial. It sheds light on the multifaceted consequences for the subjects and objects involved, providing valuable insights into the evolving nature of the modern world order. Understanding the impact on various social groups, including prisoners of war and hostages, can contribute to a more comprehensive understanding of the complex social dynamics at play in the contemporary global landscape. By examining these transformations, researchers and policymakers can better address the challenges and opportunities posed by the hybrid warfare paradigm and its effects on societies worldwide.