Дискурсивні та функційно-стильові виміри публіцистичного тексту як методологійного конструкту

Abstract

Статтю присвячено дослідженню співвідношення дискурсивних та функційно-стильових вимірів генези та функціонування публіцистичного тексту як методологійного конструкту. Об’єктом дослідження постає публіцистичний текст як ключовий елемент дискурсу та функційного стилю мовлення; предметом вивчення виступає специфіка генези та функціонування публіцистичного тексту в домені дискурсивного та функційно-стильового лінгвістичного аналізу. Успішна реалізація мети передбачає вирішення таких завдань: окреслити поняття «публіцистичний стиль» та «медіадискурс»; розглянути дистинктивні характеристики «функційного стилю» та типові риси його мовної реалізації; дослідити специфіку публіцистичного тексту в рамках дискурсивної парадигми; встановити характер співвідношення та взаємодії між двома вищеокресленими лінгвістичними підходами. Публіцистичний стиль окреслюється як функційний стиль мовлення, який обслуговує широку сферу суспільних відносин (політичних, економічних, культурних, спортивних тощо) і функціонує в засобах масової інформації (друкованих джерелах та аудіо / відео матеріалах). Дискурс визначається як комунікативний процес, який відбувається між суб’єктом і об’єктом мовлення та формується і функціонує, підпорядковуючись вимогам соціального, культурного, історичного, часового, просторового та інших контекстів. Проведений аналіз дозволяє стверджувати, що дискурсивний і функційно-стильовий підходи до лінгвістичного аналізу тексту є дотичними, але не тотожними. Об’єктом наукового дослідження в обох наукових парадигмах виступає текст, який втім розглядається під іншими кутами з акцентом на різних параметрах. Функційно-стильовий підхід передусім має на меті вивчення специфіки функціонування мовних одиниць на різних рівнях (передусім лексичному, граматичному, синтаксичному) в системі функцій, які покликаний виконувати даний текст. В той час як дискурсивний підхід переміщає фокус на комплексну взаємодію контекстів (соціального, культурного, історичного, часового, просторового та ін.), які обумовлюють вибір тих чи інших засобів комунікації (як вербальних, так і паралінгвістичних), покликаних сприяти досягненню комунікативної мети.

The article is devoted to the research of correlation between discourse and functional stylistic dimensions of genesis and functioning of publicistic text as a methodological construct. The object of the research is the publicistic text as a central element of discourse and functional style; the subject is the specific features of genesis and functioning of the publicistic text in the domain of discourse and functional stylistic analysis. The achievement of the goal becomes possible due to the fulfilment of the following tasks: define the notions of ‘publicistic style’ and ‘media discourse’; highlight distinctive characteristics of ‘functional style’ and typical characteristics of its language representation; study specific features of the publicistic text within discourse paradigm; outline the correlation and interaction between the two linguistic approaches. Publicistic style is defined as a functional language style which serves wide range of social relations (political, economic, cultural, sports, etc.) and functions in mass media (both printed and audio / video materials). Discourse is interpreted as a communicative process which takes place between subject and object of communication, forms and functions being restricted by requirements and regulations of social, cultural, historical, time, spatial and other contexts. The analysis allows to state that discourse and functional stylistic approaches to the text linguistic analysis are related but not identical which is predetermined by the fact that the object of the research within both scholarly paradigms is the text which however is viewed from different angles with the emphasis on different parameters. Functional stylistic approach predominantly aims at studying specific features of the publicistic text on different language levels (mainly its vocabulary, grammar, syntax peculiarities) in the system of functions performed by the text. Discourse analysis in its turn shifts the focus onto the complex correlation of contexts (social, cultural, historical, time, spatial and others) which predetermine the choice of communicative means (both verbal and paralinguistic) aimed at achieving the communicative goal.