Проблеми та вектори дослідження прози Рю Муракамі

Abstract

У статті розглянуті основні напрямки досліджень прозового доробку відомого японського письменника Рю Муракамі, які ведуться вченими-літературознавцями в Японії й на Заході. Виконаний компаративний аналіз найбільш знакових наукових робіт, які б висвітлювали особливості творів японського прозаїка. Основний напрямок актуальних досліджень – критика з урахуванням літературних течій, зокрема приналежності романів Рю Муракамі до постмодерністської літератури. У результаті проведених досліджень було виявлено, що японські науковці здебільшого концентрують свою увагу на типових для творів японця топосах: місто, в якому розташована військова база, місто як камера зберігання, материнська утроба, тощо. Розглядають також випадки використання автором і невизначених топосів, а також враховують місцевий контекст, аналізуючи топос Північної Кореї в романі «Нумо з півострова». У західній літературній критиці, крім виокремлення топосів, звертаються також до їхнього трактування з огляду на теорію симулякрів та гіперреального, в своїх дослідженнях висвітлюють також концепцію прозорості зла Бодріяра, явища шоку та літературного епатажу, наявні у досліджуваних романах. У той час, як в японські літературознавці закидають Рю Муракамі мачизмом та негативним зображенням жінок, у західному дискурсі дослідники говорять про наявну в його творах трансгресію та порівнюють із прозою Брета Істона Елліса. На батьківщині прозу Рю Муракамі відносять до так званої літератури тероризму. У доробку японця віднаходять впливи Юкіо Мішіми, Кендзабуро Ое, активно порівнюють його з Харукі Муракамі. У статті виокремлені основні напрямки та перспективи подальших досліджень, зокрема: 1) компаративний аналіз ранньої та пізньої прози Рю Муракамі; 2) пошук взаємних впливів та рис із авторами-сучасниками в Японії та за її межами; 3) проведення поетологічних та лінгвокультурних досліджень творів, зокрема – мовлення героїв; 4) розширення вивчення втілень таких постмодерністських концепцій, як симулякр та гіперреальність, суспільство споживання, тощо; 5) проведення розвідок в напрямку гендерних досліджень; 6) аналіз малої прози та есеїстики автора, зокрема тої, яку можна віднести до пост-фукушімської літератури.

The article examines the main directions of research into the prose of the famous Japanese writer Ryu Murakami conducted by literary scholars in Japan and the West. A comparative analysis of the most significant scientific works was carried out to highlight the peculiarities of some works of the Japanese novelist. The main direction of current research is criticism which takes into account literary tendencies, in particular, the belonging of Ryu Murakami's novels to postmodern literature. It was found that Japanese scientists mostly focus their attention on the topos typical of Japanese works: the city in which a military base is located, the city as a coin locker, the mother's womb, etc. Cases of the author's use of undefined topos are also considered, as well as analyzing the topos of North Korea in the novel "半島を出よう". Western literary criticism in addition also suggests to take into the account the theory of simulacra and the hyperreality, some of them also highlight Baudrillard's concept of the transparency of evil, the phenomenon of shock and literary epatage. While Japanese literary criticists accuse Ryu Murakami of machismo and negative portrayal of women, in the Western discourse, researchers talk about the transgression present in his works and compare them to the prose of Bret Easton Ellis. In his homeland, the prose of Ryu Murakami is sometimes classified as the so-called literature of terrorism. Yukio Mishima and Kenzaburo Oe influence can be found in the work of the Japanese, and he is actively compared with Haruki Murakami. The article highlights the main directions and prospects for further research: 1) comparative analysis of Ryu Murakami's early and late prose; 2) search for mutual influences with contemporary authors in Japan and abroad; 3) conducting poetic and linguistic cultural studies of the works, the speech of the heroes in particular; 4) the study of embodiments of such postmodern concepts as simulacrum and hyperreality, consumer society, etc.; 5) conducting research into gender studies; 6) analysis of the author's short prose and essays, espessially the ones which can be attributed to post-Fukushima literature.