Питання про омонімію в межах реалізації номінатем комплексного зразка

Abstract

Значущою в царині теоретичної лінгвістики постає проблема уналежнення мовних одиниць до певного номінативного чи структурного класу. У контексті комплексного опису основної одиниці мови значимою постає її залежність від вибору підходу до ідентифікації мовних інваріантів. Від адекватного визначення статусу тієї чи іншої одиниці залежить її всебічний структурний і семантичний аналіз. Метою дослідження є визначення параметрів омонімічних відношень у межах номінатем комплексного зразка, що сприятиме опису семантико-формальних характеристик номінатем як мовних інваріантів. Для досягнення мети необхідно було виконати такі завдання: 1) з’ясувати статус досліджуваних одиниць; 2) визначити, які одиниці можуть утілювати омонімічні зв’язки; 3) встановити причини можливості / неможливості тих чи інших одиниць бути омонімами. У дослідженні використано низку методів, які відповідають його тематиці, зокрема: метод суцільної вибірки для накопичення фактичного матеріалу, методику дистрибутивного аналізу для диференціювання понять, методику структурного аналізу для визначення статусу досліджуваних одиниць та їх здатності до паратактичних відношень у зв’язку із цим, описовий метод у межах лексичного аналізу. Встановлено, що номінативною одиницею мови не можна вважати лише слово, тобто заперечується підхід прихильників словоцентризму. Таку одиницю доцільно розглядати як певний інваріант, здатний містити характеристики слова і його форм або характеристики словосполучення та його форм відповідно. Головними чинниками визначення номінативної одиниці є її номінативність та семантико-граматична тотожність усіх її форм незалежно від їхньої структурної різниці. Виокремлено вісім структурних різновидів номінатем комплексного зразка, які разом із визначеними Н.В. Дьячок шістьма структурними типами мовних інваріантів утворюють 14 таких різновидів. Омонімами в цьому контексті постають дублети різних номінатем, що мають спільний фонетичний вигляд. На підставі аналізу фактичного матеріалу встановлено наявність двох шляхів виникнення омонімів: а) омонімічні відношення встановлюються між компонентами різних за статусом номінатем; б) омонімія встановлюється між компонентами різних номінатем, які спільні за статусом.

The problem of belonging of language units to a certain nominative or structural class is significant in the field of theoretical linguistics. In the context of a comprehensive description of the basic unit of language, its dependence on the choice of approach to the identification of language invariants is significant. Its comprehensive structural and semantic analysis depends on the adequate determination of the status of a unit. Purpose of the study is to determine the parameters of homonymous relations within the nominates of the complex type, which will help describe the semantic and formal characteristics of the nominathemes as language invariants. To achieve the purpose it was necessary to perform the following tasks: 1) to determine the status of the studied units; 2) to determine which units can embody homonymous connections; 3) to establish the reasons for the possibility / impossibility of certain units to be homonyms. The study used a number of methods that correspond to its subject, in particular: the method of continuous sampling for the accumulation of factual material, the method of distributive analysis to differentiate concepts, the method of structural analysis to determine the status of research units and their ability to paratactic relations. method within lexical analysis. It is established that the nominative unit of language cannot be considered only the word (the approach of proponents of word-centrism). Such a unit should be considered as a certain invariant that can contain the characteristics of the word and its forms or the characteristics of the phrase and its corresponding forms. The main factors in determining the nominative unit are its nominativeness and semantic-grammatical identity of all its forms, regardless of their structural difference. There are eight structural varieties of complex type of nominathemes, which together with certain N.V. Diachok with six structural types of language invariants form 14 such varieties. Homonyms in this context are doublets of different denominations that have a common phonetic appearance. On the basis of the analysis of the factual material the existence of two ways of origin of homonyms is established: a) homonymous relations are established between components of different status of nominathemes; b) homonymy is established between components of different nominathemes that are common in status.