До питання перекладу поетичних текстів: бути чи не бути?

Abstract

Статтю присвячено питанню поетичного перекладу як особливого виду художнього перекладу. Вибір перекладацьких стратегій, застосованих до поетичного тексту, залежить від специфіки самого твору. У статті розглядаються особливості поетичних текстів як унікального виду творчої діяльності автора, виділяються їхні основні характеристики, аналізуються тактики, застосовані до поетичних текстів, окреслюються критерії вибору перекладацьких стратегій відповідно до комунікативної мети та преференцій перекладача. Поняття поетичної стратегії, застосоване до поетичного тексту, визначається в термінах програми, вибраної перекладачем для здійснення перекладацької діяльності в умовах визначеної комунікативної ситуації двомовної комунікації. Провідним критерієм вибору такої програми є специфіка поетичного тексту, а допоміжними – час, місце та культура (історико-культурні тригери поетичності тексту). Огляд перекладацьких стратегій А. Лефевра акцентує основні тактики, застосовані до перекладу поетичних текстів, з огляду на формально-структурні та лексично-стилістичні особливості поезії. Автор виділяє стратегії, що спрямовані на збереження формальної будови тексту-оригіналу, зокрема: фонетичний, метричний і римований переклади. Застосування зазначених стратегій передбачає дотримання структурної точності перекладу: типу рими, розміру, фонетичних і стилістичних засобів. Дослівний переклад визначено як допоміжний інструмент досягнення концептуальної площини тексту. Вільні переклади, до яких включено інтерпретацію та переклад білим віршем, передають зміст тексту в довільній формі та є творчим пошуком безпосередньо перекладача. Перспективними напрямами в царині перекладу поетичних текстів окреслено дослідження, спрямовані на типологізацію стратегій і тактик відповідно до типу поезії, а також пошуки в ракурсі психопоетики, які можуть дати відповіді на запитання про рецепцію поетичних творів читачем з огляду на вибрані перекладацькі тактики та стратегії.

The article deals with poetic texts translation which belongs to a unique type of artistic translation practice. The choice of translation strategies applied to a poetic text is predetermined by the text itself. The article describes the peculiarities of poetic texts as a unique kind of art, highlights their main characteristics, analyzes tactics developed and adjusted to poetic texts translation, drafts the poetic strategies choice criteria. The notion of “poetic strategy” applied to poetic texts is defined as the programme chosen by translator for the artistic translation activity in frames of a definite communicative situation. The main selection criteria are predetermined by the type of poetic text itself as well as by time, place and culture that serve as communicative triggers of the text’s poeticality. Poeticality, in its turn, is defined as text’s artistic value projected through the lens of historical and social contexts. The article presents the review of Lefevre’s translations strategies that determine the main tactics applied to poetic texts translation that focus on formal, structural, lexical and stylistic peculiarities of poetry. The researcher outlines the strategies aimed at preserving the formal structure of the original among which are phonetic, metric and rhymed translations. Literal translation strategy is viewed as an additional instrument to reach the poem’s conceptual plane. Free translations, such as interpretations, blank verses alongside with poetry to prose translations, render the poem’s content in a free form, thus resembling to an artistic work of a translator. The results obtained show the range of possible tactics that may prompt multiple translation variants. Further investigations in the field of literary translation may embark on the research of strategies typology. Moreover, psychopoetic angle of such a research can be valuable for disclosing the readers’ response to a particular strategy choice of a translator.