Любов як вимір усесвіту в українській народній баладі: осягнення амбівалентності

Abstract

У статті простежено модус осмислення любові в українській народній баладі, проаналізовано зв’язок категорії «любов» із категоріями «моральний вибір» та «моральна відповідальність», діалектику сущого й належного в міжособистісних взаєминах. У публікації акцентовано, що екзистенція любові в традиційних баладах про кохання та шлюбні взаємини часто оприявнюється через рецепцію героя фольклорного твору. Своєрідне подання сюжетної основи через спогад – це не лише специфіка текстотворення, а й психологічний прийом, оскільки саме в такій проєкції розкривається важлива сутність зображуваної виняткової події. Любов, віддзеркалюючись у спогадах, розриває одвічні антиномії, як-от «добро – зло», «минуле – майбутнє». У цьому аспекті виокремлюється також діалог із його емотивністю та з’ясуванням сутнісних характеристик дійових осіб. Сенсотворчий характер почуття підтверджується на рівні поетичної структури, оскільки персонаж постає не в усій палітрі життєвого циклу, а в помежових ситуаціях. Народна балада репрезентує кохання як вимір Усесвіту в усій різноманітності та всеосяжності. У ліро-епічному творі світ розкривається не на емпіричному, а на метафоричному рівні, однак почуття, попри це, виявляється не менш справжнім, сильним, динамічним, як у реальному житті конкретних особистостей. У баладній пісні концепція любові подана в системі домінантних морально-етичних категорій, і саме через осмислення цього феномену відбувається осягнення всього духовного універсуму людини. Особлива людська реальність репрезентується на рівні одвічної проблеми буття / небуття, оскільки смерть – це кінець земного існування, нищення найважливішого людського блага, своєрідний бунт проти ворожих сил, соціальних та історичних обставин, а також пересторога для тих, хто нівелює цінність та сенсотворчий характер кохання. Любов – це величезна рушійна сила, яка не залежить від волі людини, але в екзистенційній свідомості є тим важливим критерієм, через який пізнається сутність іншої етичної категорії – сенс життя.

The article traces the mode of understanding love in the Ukrainian folk ballad, analyzes the relationship between the category of “love” and the categories of “moral choice” and “moral responsibility”, the dialectic of being and proper in interpersonal relationships on the example of a ballad. The publication emphasizes that the existence of love in traditional ballads about love and marriage is often manifested through the reception of the hero of the folklore work. A peculiar representation of the plot basis through memory is not only the specificity of text creation, but also a psychological technique, because it is in such a projection that the important essence of the depicted exceptional event is revealed. Love, reflected in the memories, breaks the eternal antinomies: good – evil, past – future. In this aspect, the dialogue with its emotionality and clarification of the essential characteristics of the protagonists of the folklore work is also distinguished. The meaningful nature of love is confirmed at the level of poetic structure, because the folk hero appears not in the whole palette of the life cycle, but, as a rule, in borderline situations. Folk ballad represents love as a dimension of the universe in all its diversity and comprehensiveness. In a lyrical-epic work, the world is revealed, in fact, not on an empirical but on a metaphorical level, however, despite this, the feeling is no less real, strong, dynamic, as in the real life of specific individuals. In the ballad song, the concept of love is presented in a system of dominant moral and ethical categories, and it is through the understanding of this phenomenon that the whole spiritual universe of man is comprehended. The special human reality is represented at the level of the eternal problem of being – non-being, because death is the end of earthly existence, the destruction of the most important human good, a kind of rebellion against hostile forces, social and historical circumstances, and a warning to those who undermine the value and meaning of love. Love is a huge driving force that does not depend on the will of man, but in the existential consciousness appears as an important criterion through which the essence of another ethical category is known – the meaning of life.