Мовні та правові здобутки українців і поляків у Львівському університеті (на матеріалі інтерпеляції посла Данила Танячкевича до міністра освіти)

Abstract

Окреслено одну з актуальних проблем сучасної діахронічної соціолінгвістики – аспектуальний аналіз поглядів українського депутата (посла Сейму) Данила Танячкевича щодо розширення функцій української мови, зокрема закріплення за нею статусу мови викладання, насамперед у Львівському університеті. Увагу сфокусовано на висвітленні ролі особистостей у становленні української державності. Показано, що освічена українська інтелігенція відігравала значну роль у боротьбі за розширення прав української мови в галузі освіти. Окреслено питання щодо намагань українців засновувати освітні заклади з українською мовою навчання. Наголошено на ролі центрального уряду (Відень) у поступі освіти в Галичині. Простежено спроби центрального уряду Австро-Угорської імперії заснувати в Східній Галичині освітні заклади з українською мовою навчання. Продемонстровано маніпулятивні стратегії і тактики Міністерства освіти у вирішенні питань щодо мови навчання на теренах Східної Галичини. Сформульовано ключові положення щодо необхідності впровадження української мови як мови навчання у Львівському університеті: українські політики й правники переконували, що Львівський університет повинен слугувати інтересам галицького населення. Проаналізовано спроби польських професорів заперечити права української мови щодо закріплення за нею статусу мови освіти. Незважаючи на постанови Австро-Угорської імеперії, що надавали українській мові право бути мовою освіти в Східній Галичині, польські депутати усунули її з освітньої галузі. Описано мовні та юридичні здобутки українців та поляків у Львівському університеті наприкінці ХІХ ст. Доведено, що лист Д. Танячкевича до міністра освіти Австро-Угорської імперії мав важливе значення для розширення функційного навантаження української мови, зокрема й в освітньому процесі, за часів перебування Східної Галичини в складі Австро-Угорщини.

One of the urgent problems of modern diachronic sociolinguistics is outlined: an aspectual analysis of the views of the Ukrainian deputy (Ambassador of the Sejm) Danylo Tanyachkevych regarding the expansion of the functions of the Ukrainian language, in particular, the consolidation of its status as the language of teaching, primarily at Lviv University. Attention is focused on highlighting roles of individuals in the formation of Ukrainian statehood. It is shown that the educated Ukrainian intelligentsia played a significant role in the struggle for the expansion of the rights of the Ukrainian language in the field of education. The question regarding the efforts of Ukrainians to establish educational institutions with the Ukrainian language of instruction is outlined. The role of the central government (Vienna) in the progress of education in Halychyna is emphasized. The attempts of the central government of the Austro-Hungarian Empire to establish educational institutions with the Ukrainian language of instruction in Eastern Halychyna are presented. The manipulative strategies and tactics of the Ministry of Education in solving issues related to the language of instruction on the territory of Eastern Halychyna have been demonstrated. Key provisions regarding the need to introduce the Ukrainian language as a language of instruction at Lviv University were formulated: Ukrainian politicians and lawyers were convinced that Lviv University should serve the interests of the Halychyna population. Attempts by Polish professors to deny the rights of the Ukrainian language to secure its status as the language of education are analyzed. Despite the decrees of the Austro-Hungarian Empire, which gave the Ukrainian language the right to be the language of education in Eastern Halychyna, Polish deputies removed it from the educational field. The linguistic and legal achievements of Ukrainians and Poles at Lviv University at the end of the 19th century are described. It is proved that D. Tanyachkevych’s letter to the Minister of Education of the Austro-Hungarian Empire was of great importance for the expansion of the functional load of the Ukrainian language, in particular in the educational process, during the time when Eastern Halychyna was part of Austria-Hungary.