Аналіз нормативної фіксації категорії «контроль» в законодавстві України (в аспекті співвідношення із суміжною категорією «нагляд»)

Abstract

У статті здійснено аналіз нормативної фіксації категорії «контроль» в законодавстві України, у тому числі, в аспекті співвідношення із такою суміжною категорією як «нагляд». Зауважено, що пошук оптимальних шляхів законодавчої регламентації будь-якого правового інституту завжди має спиратися на розроблені наукою теоретичні моделі. Це стосується як і механізмів реалізації різноманітних процедур, так і будь-яких норм-принципів та норм-дефініцій. Не виключенням є й інститут державного контролю, правова регламентація термінологічного ряду якого має досить суперечливий та неоднозначний характер. Саме тому, надзвичайно актуальним у площині визначення правової сутності категорії «контроль» є узагальнення законотворчої практики щодо легальних конструкцій вказаного терміну та аналіз відповідних нормативних зразків та зразків перспективного законодавства. На нашу думку, такий системний підхід буде сприятливий фактором для удосконалення законодавства у цій сфері, його уніфікації та спрощення. Підкреслено, що очевидним є той факт, що вказані категорії хоча й суміжні, проте не тотожні за змістовним наповненням категорії. Разом з тим, ми не вважаємо, що контроль є родовим явищем відносно нагляду, а нагляд – відповідно, похідним від контролю. На наше переконання, обидві форми впливу на певний об’єкт адміністрування є самостійними механізмами, які застосовуються різними уповноваженими суб’єктами. Окрім того, вбачається, що не зовсім виправ-даним називати контроль, порівнюючи його із наглядом (на відміну від останнього) постійним, «повсякденним та безперервним» процесом. Вбачається, що саме такими ознаками наділений не контроль, а нагляд, оскільки саме він передбачає безупинне спостереження за певним об’єктом, а контроль, як правило, має характер планового впливу, що застосовується із певною періодичністю та суворо визначеною законом тривалістю у часі.

The article analyses the normative fixation of the category “control” in the legislation of Ukraine, including in the aspect of the relationship with such a related category as “supervision”.It was noted that the search for optimal ways of legislative regulation of any legal institution should always be based on theoretical models developed by science. This applies both to mechanisms for the implementation of various procedures, and to any norms-principles and norms-definitions. The institute of state control is no exception, the legal regulation of the terminological series of which is quite contradictory and ambiguous in nature. That is why, in the field of determining the legal essence of the “control” category, the generalization of law-making practice regarding the legal constructions of the specified term and the analysis of relevant normative samples and samples of prospective legislation are extremely relevant. In our opinion, such a systematic approach will be a favourable factor for the improvement of legislation in this area, its unification and simplification. It is emphasized that the fact that the indicated categories are adjacent, but not identical in terms of the content of the category, is obvious. At the same time, we do not believe that control is a generic phenomenon relative to supervision, and supervision is, accordingly, derived from control. In our opinion, both forms of influence on a certain object of administration are independent mechanisms that are used by different authorized subjects. In addition, it is seen that it is not entirely justified to call control, comparing it with supervision (as opposed to the latter), a permanent, “daily and continuous” process. It can be seen that it is not control, but surveillance that is endowed with such characteristics, since it involves continuous monitoring of a certain object, and control, as a rule, has the character of planned influence, which is applied with a certain frequency and duration strictly defined by law.