Правозастосування інституту спеціальної конфіскації: досвід країн Європи та Північної Америки

Abstract

У статті здійснено порівняльно-правовий аналіз дефініції «конфіскація», «спеціальна конфіскація». Під спеціальною конфіскацією розуміється примусове безоплатне вилучення за рішенням суду у власність держави певного майна у визначених законом випадках за умови вчинення певного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння. Запровадження спеціальної конфіскації як самостійного інституту кримінального права України є закономірним етапом розвитку вітчизняного кримінального законодавства та, загалом, узгоджується як із сучасними вимогами міжнародно-правових актів, так і практикою застосування спеціальної конфіскації в зарубіжних державах. Визначені умови застосування цього заходу кримінально правового характеру. Дано характеристику правових підстав та видів майна, яке підлягає безоплатному вилученню у осіб, які вчинили злочини. Порівнюючи норми щодо спеціальної конфіскацій в українському законодавстві та кодексах європейських країн, Канаді та США було виокремлено найбільш деталізовану модель такого заходу кримінально-правового характеру. Так у КК Канади все детально урегульовано. Практичний інтерес представляє норма про те, що особу може бути попереджено про конфіскацію її майна, тільки у випадках, коли суд буде переконаний у тому, що вона не стане його трансформувати (знищувати, ділити, продавати тощо). Заслуговує на увагу високий рівень довіри, що існує у канадський судовій системі. Так, майно може бути конфісковано навіть за відсутності доказів, що воно набуте злочинним шляхом, за умови переконання суду у факті злочинного походження майна. У КК Німеччини є положення щодо питань конфіскації майна одержаного злочинним шляхом. Так, якщо предмет не можливо конфіскувати, оскільки він був використаний або зіпсований – то суд може постановити рішення про стягнення його вартості, або таке стягнення може накладатися, як додаткове – тобто стягується і предмет і його вартість (схожі норми є в українському митному законодавстві – коли за недекларування певного об’єкта, що перевозиться через кордон України - конфіскується об’єкт і 100% його вартість).

The article gives a comparative legal analysis of the definitions of «confiscation», «special confiscation». Special confiscation means the compulsory free confiscation of certain property by a court decision in the cases specified by law, subject to the commission of a certain criminal offense or socially dangerous act. The introduction of special confiscation as an independent institution of criminal law of Ukraine is a natural stage in the development of domestic criminal law and, in general, is consistent with modern requirements of international law and the practice of special confiscation in foreign countries. The conditions for the application of this measure of criminal law are determined. The characteristics of legal bases and types of property subject to gratuitous confiscation from persons who have committed crimes are given. Comparing the norms on the special confiscatio in the Ukrainian legislation and codes of European countries, Canada and the United States, the most detailed model of such a measure of criminal law was identified. So in the Criminal Code of Canada everything is regulated in detail. Of practical interest is the rule that a person can be warned about the confiscation of his property, only in cases where the court is convinced that he will not transform it (destroy, divide, sell).