Особливості криміналістичної характеристики колабораційної діяльності

Abstract

У статті аналізується криміналістична характеристика кримінальних правопорушень, передбачених нововведеною ст. 1111 «Колабораційна діяльність» Кримінального кодексу України. Проаналізовано, що окремі криміналістичні методики розслідування кримінальних правопорушень базуються на їх криміналістичній характеристиці. Саме знання слідчим таких її елементів, як спосіб вчинення кримінального правопорушення, особа злочинця, дозволить висунути відповідні слідчі версії, визначить напрям роботи, а також окреслить коло причетних осіб. Зазначено, що колабораціонізм – це усвідомлене, добровільне та зумисне співробітництво з ворогом у його інтересах і на шкоду своїй державі та її союзникам. І в законодавстві більшості країн колабораціонізм кваліфіковано як злочин проти своєї держави, зрада. Залежно від міри шкоди, спричиненої колаборантом, у правових нормах передбачено або довгострокове ув’язнення, або смертна кара. Наведено авторське визначення поняття «колаборант» як особи, яка умисно, добровільно та свідомо співпрацювала або закликала до співпраці з військовими формуваннями або представниками окупаційної адміністрації держави-агресора. Зазначено, що кримінальні провадження стосовно даних осіб будуть відкриті саме за нововведеною статтею КК України. Крім того, законодавець передбачив у Кримінальному процесуальному кодексі України, що у кримінальних провадженнях щодо колабораційної діяльності може здійснюватися спеціальне досудове розслідування (in absentia) на підставі ухвали слідчого судді.

The article analyzes the forensic characteristics of criminal offenses under the newly introduced Art. 1111 «Collaborative activities» of the Criminal Code of Ukraine. It is analyzed that some forensic methods of investigating criminal offenses are based on their forensic characteristics. The investigator’s knowledge of such elements as the manner of committing a criminal offense, the identity of the offender, will allow to put forward the relevant investigative versions, determine the direction of work, as well as outline the range of persons involved. It is noted that collaborationism is a conscious, voluntary and deliberate cooperation with the enemy in his interests and to the detriment of his state and its allies. And in the legislation of most countries, collaborationism is qualified as a crime against their state, treason. Depending on the extent of the damage caused by the collaborator, the law provides for either long-term imprisonment or the death penalty. The author’s definition of the term «collaborator» is given as a person who intentionally, voluntarily and knowingly cooperated or called for cooperation with military formations or representatives of the occupation administration of the aggressor state.