Розумні строки кримінального провадження в контексті рішень Європейського суду з прав людини проти України

Abstract

Стаття присвячена аналізу «розумності строків» як засади кримінального провадження та сучасного стану її забезпечення в нашій державі. Проведено дослідження національного законодавчого закріплення цієї засади та її меж в Україні. Висвітлено питання дотримання «розумності строків» кримінального провадження крізь призму європейських стандартів у контексті рішень Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) проти України. Встановлено, що обґрунтованість тривалості провадження оцінюється ЄСПЛ індивідуально з урахуванням конкретних обставин справи та напрацьованих практикою критеріїв. Найчастіше у рішеннях проти України для встановлення наявності або відсутності порушення засади «розумності строків» ЄСПЛ бере до уваги такі першочергові критерії: складність кримінального провадження; поведінка учасників кримінального провадження (заявника й компетентних органів) та спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень. Наведена практика ЄСПЛ проти України дозволяє нам констатувати помилку правоохоронних органів і суду в надмірній тривалості кримінального провадження через відсутність з їхнього боку «особливої ретельності» (на прикладі рішень ЄСПЛ у справах «Нечай проти України», «Мельников проти України», «Радзевіл проти України»). Авторками акцентовано увагу на статистичних показниках діяльності ЄСПЛ щодо України, на підставі яких проаналізовано сучасний стан та рівень дотримання правоохоронними органами й судами засади «розумності строків» в Україні. За результатами дослідження авторками виявлено перспективи подальшого удосконалення даної засади на практиці. Зроблено висновок про необхідність вжиття правових заходів для усунення причин та наслідків, спричинених порушенням засади «розумності строків» кримінального провадження як міжнародного стандарту забезпечення прав людини.

The article is devoted to the analysis of «reasonable terms» as the basis of criminal proceedings and the current state of its provision in our country. A study of the national legislative consolidation of this principle and its boundaries in Ukraine was conducted. The issue of compliance with the «reasonable terms» of criminal proceedings analysis through the prism of European standards in the context of the decisions of the European Court of Human Rights against Ukraine. It is established that the validity of the duration of the proceedings is assessed by the European Court of Human Rights (hereinafter – ECtHR) individually, taking into account the specific circumstances of the case and the criteria developed in practice. Most often in decisions against Ukraine to establish the presence or absence of violation of the principle of «reasonable terms» ECtHR takes into account the following priority criteria: the complexity of criminal proceedings; the conduct of the participants in the criminal proceedings (the applicant and the competent authorities) and the manner in which the investigator, prosecutor and court exercise their powers. The analyzed practice of the ECtHR v. Ukraine alleges the guilt of law enforcement agencies and the court in the excessive length of criminal proceedings and the lack of «special diligence» in their activities (for example, ECtHR judgments in “Nechai v. Ukraine”, “Melnikov v. Ukraine”, “Radzevil v. Ukraine”). Emphasis is placed on the statistical indicators of the ECtHR’s activity in Ukraine, on the basis of which the current state of compliance by law enforcement agencies and courts with the principle of «reasonable terms» in Ukraine is analyzed. According to the results of the study, the authors identified prospects for further improvement of this principle in practice. It is concluded that it is necessary to take legal measures to eliminate the causes and consequences caused by the violation of the principle of «reasonable terms» of criminal proceedings as an international standard of human rights.