Teaching foreign languages for professional purposes to the applicants of higher non–linguistic education

Abstract

The article is devoted to the analysis on the issue of professionally oriented foreign language teaching of the applicants of higher non-linguistic education. It is determined that the increasing role of foreign languages in modern world significantly changes both the requirements for the proficiency of the future non-linguistic specialists’ and for their level of preparedness for professional activities, which is entirely related to their competitiveness in the labor market. In this regard, professionally oriented foreign language training is undoubtedly recognized as a priority in the renewal of modern higher education. The aim of the article is to consider the peculiarities of teaching professionally-oriented foreign language to the applicants of higher education in non-linguistic specialties. During the theoretical and methodological analysis of the scientific fund on the given problem it was found out that the term “professionally oriented training” is used to denote the process of teaching a foreign language in a non-linguistic higher educational institution, focused on reading literature on specialty, studying the professional vocabulary and terminology, as well as communicating in the field of professional activity. It is emphasized that educational process should be formed as close as possible to the real communicative situation. The features of foreign language teaching in non-linguistic higher educational institutions are characterized. During the study it was determined that the content of foreign language teaching should include: the areas of communication, topics and situations, language actions and speech material, which take into account the professional orientation of applicants for non-linguistic higher education; language material (phonetic, lexical, grammatical, orphographic), rules of its layout and skills of operating; a set of special skills that characterize the level of practical mastery of a foreign language as a means of generalization. The essence and the content of the construct “communicative orientation” are considered.

Статтю присвячено аналізу проблеми викладання іноземної мови професійного спрямування здобувачам вищої немовної освіти. З’ясовано, що підвищення ролі іноземних мов у сучасному світі суттєво змінює вимоги як до їх оволодіння, так і до рівня підготовленості майбутніх фахівців-немовників до професійної діяльності, що цілком пов’язано з їх конкурентоспроможністю на ринку праці. У зв’язку з цим не викликає сумніву, що професійно- орієнтоване навчання іноземної мови визнається пріоритетним напрямом в оновленні сучасної вищої освіти. Метою статті є розгляд особливостей викладання професійно-орієнтованої іноземної мови здобувачам вищої освіти немовних спеціальностей. Під час теоретико-методологічного аналізу наукового фонду з означеної проблематики було встановлено, що термін «професійно-орієнтоване навчання» вживається для позначення процесу викладання іноземної мови в немовному закладі вищої освіти, орієнтованої на читання літератури за фахом, вивчення професійної лексики та термінології, а також на спілкування у сфері професійної діяльності. Наголошено, що навчальний процес повинен будуватися максимально наближено до реальної комунікативної ситуації. Схарактеризовано особливості навчання іноземної мови у немовних закладах вищої освіти. Було встановлено, що у зміст навчання іноземної мови професійного спрямування слід включати: сфери комунікативної діяльності, теми та ситуації, мовні дії та мовленнєвий матеріал, які враховують професійну специфіку здобувачів немовної вищої освіти; мовний матеріал (фонетичний, лексичний, граматичний, орфографічний); комплекс спеціальних умінь, що характеризують рівень практичного оволодіння іноземною мовою як засобом узагальнення. Розглянуто сутність і змістове наповнення конструкту «комунікативна спрямованість».