Поетика художнього часу і простору в ліриці Г. Лупинос

Abstract

У статті з’ясовуються деякі характерні особливості поетики художнього часу і простору в ліриці Г. Лупинос. Поетична дійсність авторки нерозривно пов’язана з концептом часопростору, який є обов’язковим елементом її художнього світу. Дослідження дає підстави стверджувати, що постмодерністська структура її світогляду є однією з усталених художніх ознак поетки, котра порушує класичне уявлення про час і простір, позиціонує зразки різних темпоральностей, пропонує концепцію психологічного часопростору, який залежить від читацького сприйняття. Культурний контекст її поезій є невіддільним від внутрішнього світу письменниці, її відчуттів, вражень, рефлексій. Важливою ознакою художнього часу в ліриці Г. Лупинос є концептуальна роль топосу природи, глибоке інтуїтивне розуміння поєднання природи та буття людини. Час і простір метафоризуються, стають окремим, самостійним образом або навіть прототипом. Істотну роль у ліриці Г. Лупинос відіграє тема пам’яті, дискурс всесильного часу. Поетка перетасовує минуле й сьогодення задля глибинного вивчення характеру ліричної героїні: перетворює художній час на естетичний засіб – на розгорнуту темпоральну метафору. Для її поезії характерне використання алюзій, філософських роздумів про мистецтво і його місце в житті людини, амбівалентність часових і просторових відносин, інтертекстуальна насиченість тексту, яскрава метафоричність та образність у зображенні почуттів, містичне світовідчуття. Асоційовані комбінації створюють додатковий сенс, постають засобом характеристики та психологізації її ліричної героїні; вони використовуються із прагматичною метою, допомагаючи реалізувати задум поетки – справити на читача особливий художній ефект, налаштувати реципієнта на сприйняття, запускаючи механізм передбачуваних асоціацій. Дослідження поетики художнього часу і простору в ліриці Г. Лупинос у такому аспекті сприяє збагаченню уявлень про характер творчої репрезентації часових і просторових координат у сучасній українській літературі.

The article focuses on some features peculiar to artistic time and space poetics in G. Lupynos’ lyrics. The author’s poetic reality is inextricably linked with the concept of space-time, which is integral to her artistic world. The study indicates that the postmodern structure of G. Lupynos’ worldview is an established artistic feature of the poet, who challenges the classical concept of time and space, positions the patterns of different temporalities, gives an offer of psychological time-space that depends on the reader’s perception. The author’s cultural references are inherent in the poet’s inner world, her feelings, impressions, and reflections. An important feature of artistic time in G. Lupynos’ lyrics is the conceptual role of a nature topos, a deep intuitive understanding of the unities of nature and human existence. Time and space are metaphorized, becoming a separate, independent imagery or even a prototype. The topic of memory and the discourse of omnipotent time are central to her lyrics. The poet reshuffles the past and the present to deeply study the image of the lyrical heroine: she transforms the artistic time into an aesthetic device – into an extended temporal metaphor. Allusions, philosophical reflections on art and its place in human life, an ambivalent time and space relationship, the intertextual richness of the text, vivid metaphor, and imagery in describing feelings and mystical worldview are illustrative of her poetry. The associated combinations create additional meaning, they become a means for characterizing and psychologizing her lyrical heroine; they are used for pragmatic purposes, helping to realize the poet’s idea – to make a special artistic impact on the reader, sensitize the recipient to perception, triggering the mechanism of predictable associations. Studying the artistic time and space poetics in G. Lupynos’ lyrics within this framework contributes to developing ideas about the nature of representing time and space coordinates in modern Ukrainian literature.