Ономастичний простір дитячих творів Роальда Дала

Abstract

Статтю присвячено аналізу ономастичного простору дитячої літератури відомого британського письменника Роальда Дала. Його твори для дітей і про дітей мають багато власних назв, що виконують переважно номінативну й стилістичну функції. Власні назви традиційно відображають історію, релігійні вірування й культуру країни, до якої вони належать. Відіграючи невід’ємну роль у розкритті сюжету літературного твору, ономастичні одиниці постійно стають предметом вивчення як лінгвістів, так і літературних критиків. Актуальність нашого дослідження зумовлена зростаючим інтересу до проблеми функціонування онімів у сучасних англомовних текстах фентезійного жанру загалом і у дитячих творах Р. Дала зокрема, оскільки вони відіграють важливу роль у формуванні унікальної образної системи вигаданого світу. Головною метою роботи є дослідження принципів формування й функціонування онімів, що зустрічаються у дитячих творах Р. Дала, та виявлення основних рис ідіостилю письменника. Матеріалом дослідження стали твори Р. Дала для дітей та їх переклади українською мовою. Для цього нами було виділено близько ста одиниць на позначення імен персонажів, географічних об’єктів та домашніх тварин. Необхідно зазначити, що ми не ставимо собі за мету проводити статистичний аналіз даних, але занурюємося в етимологію та семантику ономастичних компонентів. Базуючись у нашому дослідженні на класифікації М.П. Кочерган, ми дійшли висновку, що весь ономастичний простір робіт Р. Дала поділяється на антропонімічні (імена людей) та неантропонімічні (зооніми, топоніми, прагмоніми) назви. Найбільшою групою антропонімів є прізвища, за якою слідують імена, а найменш численною групою виступають прізвиська та псевдоніми. Усі вони поділяються в романах письменника на звичайні, запозичені зі стародавньої культури й міфології та авторські неологізми. Щоб розкрити сутність персонажа, автор використовує оказіональні власні назви, які викликають лінгвістичні асоціації, та алюзивні, що породжують екстралінгвістичні асоціації. Таким чином, різноманітний і самобутній ономастичний простір романів Р. Дала характеризується складністю семантичної структури й спрямованістю на асоціативні зв’язки. Власні імена в творах найкращого казкаря Британії виступають невід’ємним елементом форми художнього твору, складником ідіостилю письменника та одним із засобів створення літературного портрету. Завдяки кореляції з авторським задумом та метою художнього твору майже всі оніми мають певне змістове навантаження, передають специфічний колорит місцевості й мають додаткове значення.

Our research deals with the onomastic space in Roald Dahl’s children’s books. Roald Dahl’s Books about children and for children are full of proper names, which accomplish predominantly nominative or stylistic functions. Proper names reflect history, religious beliefs and culture of the country they belong to. Being a necessary condition for the full disclosure of the plot in any work of literature, onomastic components have repeatedly become the subject of the study of linguists and literary critics. The topicality of our research is determined by the growing interest in the characteristic features and functioning of proper nouns in modern English works of fantasy genre, in general, and Roald Dahl’s Children’s Books, in particular, because they play an important role in the formation of the fantasy environment of the imaginary world. The aim of the work is to research the principles of formation and functioning of proper names, which are found in Roald Dahl’s works and to identify the main features of writer’s idiostyle. The material of our research includes famous children’s novels by Roald Dahl as well as their translation into Ukrainian. About 100 names of characters, places and pets have been analyzed. It is necessary to mention that we do not aim to conduct the statistical analysis of the data. But to delve into the etymology and semantics of onomastic components. Having taken the classification of M.P. Kochergan as a basis of our research, we came to the conclusion that the whole onomastic space of Dahl’s works can be divided into anthroponymic names (names of people) and non-anthroponymic names (zoonyms, toponyms, pragmonyms). The most numerous group of anthroponymy is surnames, the next one includes names, the least numerous are nicknames and pseudonyms. All personal names in the novels can also be divided into: ordinary ones, borrowed from ancient culture and mythology and author’s neologisms. In order to reveal the characters’ nature, the author uses the occasional proper nouns that lead to linguistic associations and the allusive proper names, which cause extra-linguistic associations. Thus, the various and original onomastic space of the novels by R. Dahl is a multi-faceted linguistic phenomenon, which is characterized by the complexity of the semantic structure and focus on associative relationship. The proper names in children’s books by Roald Dahl are an integral part of the poetics of a literary work and writer’s idiostyle as well as one of the means of creating a literary portrait. In response to the author’s plan and the aim of the work, almost all of the proper names of the children stories carry a certain semantic property; convey a certain coloring, and even an additional meaning.