Сучасний вербальний фольклор студентів Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Abstract

Стаття присвячена окресленню жанрово-тематичного різноманіття словесного студентського фольклору Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Усна творчість студентів розглядається у контексті фольклору молодіжних субкультур. На основі належності респондентів до філологічного навчального середовища ми маркуємо зібрані матеріали як фольклор філологічної студентської спільноти, що входить до студентської субкультури. Використавши багатовекторну методику фіксації, дослідниця зібрала унікальні матеріали сучасного вербального фольклору, зокрема такі жанри фольклору філологічної студентської спільноти: анекдоти, псевдоприслів’я, псевдоцитати, афоризми, девізи тощо. У статті простежено динаміку класичних жанрів студентського фольклору філологічної спільноти, здійснено ідейно-тематичний аналіз найпопулярніших його зразків, окреслено найтиповіші мотиви та виокремлено головні конфлікти студентських новотворів на основі опозицій «студент – викладач», «студент-1 – студент-2» (професійне протиставлення), «студент молодшого курсу – студент старшого курсу», «студент – навчання» тощо. Розглядаючи матеріали, зібрані від студентів-філологів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, авторка робить висновок, що у фольклорі цієї спільноти найпоширенішими є анекдоти на освітні теми (про іспити, підготовку до них, про безпосередній навчальний процес і його учасників); анекдоти з тематикою розваг; твори про взаємодію студента з викладачами. Систематизовано та проаналізовано зразки фольклору мовленнєвих ситуацій: афоризми, псевдоцитати, псевдоприслів’я, девізи, жартівливі віршики. Ці твори також переважно орієнтовані на розкриття навчальної тематики (іспити, підготовка до пар) і побутові теми (відпочинку, сну, харчування студентів). Проаналізовано персонажний склад вербального фольклору студентів, зокрема образи студента-філолога, студентів інших інститутів/університетів, образи студента-першокурсника та студента-випускника, збірний образ викладача (професора, екзаменатора). Авторка статті доходить висновків, що фольклор студентів-філологів продовжує давні традиції, зокрема будується на усталених конфліктах, прославляє студентські свободи моралі. У студентському фольклорі продуктивними залишаються такі класичні жанри, як паремії, анекдоти, а деякі жанри (студентські вірші, пісні) виходять із ужитку. Вербальні форми проаналізованого фольклору, на погляд дослідниці, є блискучим прикладом того, що сучасний студентський фольклор не лише залишається засобом самовираження субкультури, а й допомагає студентам пережити екстремальні ситуації навчального процесу, регулювати відносини всередині спільнот студентів і між студентами та викладачами, а також передає досвід, накопичений попередниками.

The article is devoted to outlining the genre-thematic diversity of verbal student folklore of the Institute of Philology of the Taras Shevchenko National University of Kyiv. Oral creativity of students is considered in the context of the folklore of youth subcultures. Based on the respondents’ affiliation to the philological educational environment, we mark the collected materials as the folklore of the philological student community, which is part of the student subculture. Using a multi-vector method of fixation, the researcher collects unique materials of modern verbal folklore, in particular, the following genres of the folklore of the philological student community: anecdotes, pseudo-proverbs, pseudo-quotes, aphorisms, mottos, etc. The article traces the dynamics of classical genres of student folklore of the philological community, analyses ideas and themes of its most popular samples, outlines the most typical motives, highlights the main conflicts based on the oppositions “student – teacher”, “student-1 – student-2” in the context of different future professions), “Junior student – senior student”, “student – study”, “student – wealth”, etc. Considering the materials collected from students of philology at the Taras Shevchenko National University of Kyiv, the author concludes that in the folklore of this community the most common are anecdotes on educational topics (about exams, preparation for them, about the direct educational process and its participants); anecdotes about entertainment; works about student interaction with teachers. Samples of folklore of speech situations are systematized and analyzed: aphorisms, pseudo-quotes, pseudo-proverbs, mottos, humorous poems. These works are also mainly focused on the disclosure of educational themes (exams, preparation for couples) and household themes (recreation, sleep, student nutrition). The personal composition of students’ verbal folklore is analyzed, in particular the images of a philologist, students of other institutes/universities, images of a first-year student and a graduate student, the collective image of a teacher (professor, examiner). The author of the article concludes that the folklore of students of philology continues the ancient traditions, in particular, it is based on established conflicts, glorifies student freedoms and morals. Classical genres such as paremias and anecdotes remain productive in student folklore, and some genres (student poems, songs) are obsolete. Verbal forms of analyzed folklore, in the researcher’s opinion, are a brilliant example of the fact that modern student folklore not only remains a means of self-expression of the subculture, but also helps students survive extreme situations, regulate relations within student communities and between students and teachers, and also conveys the experience accumulated by predecessors.