Повноваження глави держави щодо введення надзвичайного та воєнного стану: вітчизняний та зарубіжний досвід

Abstract

У статті аналізуються положення нормативних правових актів, що регламентують підстави та порядок введення правових режимів надзвичайного та воєнного стану в умовах здійснення Російською Федерацією збройної агресії проти України. Констатується наявність правової невизначеності окремих аспектів, що стосуються прийняття рішення органами державної влади через закріплення норм, що надають їх діям дискреційних повноважень, зокрема Президента України. Досліджено механізм прийняття рішення щодо запровадження особливих правових режимів в Україні, звернено увагу на досвід зарубіжних країн. У межах дослідження характеристики різних особливих правових режимів враховано розмаїття особливих правових режимів, що існують у зарубіжних країнах. Встановлено, що наявність указів Президента Російської Федерації від 21 лютого 2022 року про визнання самопроголошених квазі-держав на сході України – “Луганську Народну Республіку” і “Донецьку Народну Республіку” суверенними і незалежними державами та делегування Міністерству оборони РФ забезпечити на їхніх територіях здійснення збройними силами Російської Федерації “функцій з підтримки миру” є документальним підтвердженням вторгнення збройних сил Російської Федерації на територію Донецької і Луганської областей, ведення активних воєнних (бойових) дій та окупацію частини території України. За результатами проведеного аналізу зроблено висновки, що рішення конституційних, політичних органів (суб’єктів) щодо вибору умов (підстав) для введення правових режимів (надзвичайного або воєнного стану) в умовах здійснення агресії Російською Федерацією проти України мають широку дискреційну основу та значні політичні доцільності, що за наявності однакових умов (підстав) надає можливість введення правового режиму надзвичайного та воєнного стану.

The article analyzes the provisions of regulatory and legal acts regulating the grounds and procedure for imposing legal regimes of state of emergency and martial law in the conditions of the Russian Federation ‘s armed aggression against Ukraine. It is stated that there are legal uncertainties in certain aspects related to decision-making by public authorities through the establishment of norms that give their actions discretionary powers, in particular the President of Ukraine. The mechanism of decision-making on the introduction of special legal regimes in Ukraine has been studied, attention has been paid to the experience of foreign countries. The study of the characteristics of different special legal regimes takes into account the diversity of special legal regimes that exist in foreign countries. It is established that the existence of decrees of the President of the Russian Federation dated February 21, 2022 on the recognition of self-proclaimed quasi-states in eastern Ukraine - “Luhansk People’s Republic” and “Donetsk People’s Republic” as sovereign and independent states and delegating the Ministry of Defense of the Russian Federation to ensure “peacekeeping functions” by the armed forces of the Russian Federation on the aforementioned territories are the documentary evidence of the invasion of the armed forces of the Russian Federation in the Donetsk and Luhansk regions, the conduct of active military (combat) operations and the occupation of part of Ukraine. It is established that the term “occupation” in international law means the temporary occupation of the enemy’s territory by the armed forces. Based on the results of the analysis, it is concluded that the decision of constitutional and political bodies (entities) on the choice of conditions (grounds) for the introduction of legal regimes (state of emergency or martial law) amid the aggression of the Russian Federation against Ukraine has a wide discretionary basis and significant political expediency, which in the presence of equal conditions (grounds) provides an opportunity to introduce a legal regime of state of emergency and martial law.