Місце прокуратури в інституційному вимірі захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина

Abstract

Статтю присвячено аналізу місця прокуратури в інституційному вимірі захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина. Встановлено, станом на сьогодні багатогранна сукупність прав та свобод людини і громадянина, особливості їх реалізації та реальна можливість захисту залежать безпосередньо від процесу державотворення, різноманітного характеру факторів політичного, економічного, соціального, культурного спрямування. Визначено, конституційно-правові норми, котрі є регламентованими у Конституції, відіграють роль базових (фундаментальних) засад, є загальними, із них беруть свій початок усі інші правила поведінки загальнообов’язкового характеру у рамках національного законодавства. Більш детально норми Основного Закону є розписаними у профільних (галузевих) законах, що сприяє належному виконанню функціонального призначення Української держави, основною метою якої є, серед іншого, захист прав та свобод людини і громадянина. Акцентовано, захист прав людини значною мірою залежить від особливостей процесуальних норм права, а також правильної організації діяльності державно-владних органів. Механізм захисту соціально-культурних та економічних прав передбачає існування специфічного ряду органів публічної влади, додаткового гарантування процесуального та організаційного характеру. Наголошено, важливим складовим елементом принципу верховенства права, котрий застосовується при реалізації права на судовий захист, є принцип пропорційності, який передбачає серед іншого заборону свавілля не лише органу, уповноваженого приймати нормативно-правові акти, але і тих суб’єктів, які такі акти застосовують. Встановлено, реформування прокуратури як важливого елемента механізму захисту прав людини повинно здійснюватись з урахуванням позитивного досвіду європейських держав шляхом стратегічного планування сталого розвитку зазначеного правового інституту у напрямку до реалізації фундаментальних демократичних засад правової держави, котра визнає людину найвищою цінністю, а також євроінтеграційних перетворень у рамках асоціації Україна-ЄС.

The article is devoted to the analysis of the place of the prosecutor’s office in the institutional dimension of protection of constitutional rights and freedoms of man and citizen. It is established that the current multifaceted set of human and civil rights and freedoms, the peculiarities of their implementation and the real possibility of protection depend directly on the process of state formation, the various nature of political, economic, social and cultural factors. Certainly, the constitutional and legal norms, which are regulated in the Constitution, play the role of basic (fundamental) principles, are general, from them originate all other rules of conduct of a universally binding nature within the framework of national legislation. The provisions of the Basic Law are set out in more detail in the relevant (sectoral) laws, which contributes to the proper fulfillment of the functional purpose of the Ukrainian state, the main purpose of which is, inter alia, protection of human and civil rights and freedoms. Emphasis is placed on the protection of human rights to a large extent depends on the peculiarities of procedural norms of law, as well as the proper organization of the activities of public authorities. The mechanism of protection of socio-cultural and economic rights provides for the existence of a specific number of public authorities, additional guarantees of procedural and organizational nature. It is emphasized that an important component of the rule of law, which is applied in the exercise of the right to judicial protection, is the principle of proportionality, which provides, inter alia, prohibits arbitrariness not only the body authorized to adopt regulations, but also those. It is established that the reform of the prosecutor’s office as an important element of the human rights protection mechanism should be carried out taking into account the positive experience of European states through strategic planning of sustainable development of the legal institution Ukraine-EU.