Сатира та містерійність як засоби творення «Гарбузової містерії» О. Девлад-Запорожця

Abstract

У статті проаналізовано повість діаспорного письменника О. Девлад-Запорожця «Гарбузова містерія» (1956) крізь призму поетикально-стильових і жанрових особливостей твору. Переосмислено авторське жанрове визначення з гумористичної повісті на сатиричну. З’ясовано, що основними засобами творення сюжету повісті слугували сатира та містерійність, завдяки чому побутовий контекст «Гарбузової містерії» навмисне наповнено високою духовністю. Окреслено окремі складники парадигми середньовічного жанру містерії, однак із виразним передбаченим автором викривленням, які стали основою для творення смислового рівня повісті: прийом моделювання простору через двосвіття (сакральний, позитивно маркований селянський простір і профанний, негативно-абсурдний комуністичний світ), мотив пророцтв про народження нової людини, яка змінить світобудову та долю людства (партійний ідеал ‒ людина, позбавлена будь-якого вільнодумства та з відсутньою індивідуальністю), божественні знамення про майбутні перетворення (небачений раніше урожай гарбузів-велетнів, поява на небі комети). До рівня Бога піднесено образ вождя комуністичної партії, який творить ілюзорний утопічний проєкт освоєння часу, що реалізується через антиідеали, насильство, приниження та деіндивідуалізацію суспільства. Письменник використав сатиричний модус художності як допоміжний засіб викриття розбіжностей між декларованим і реальним, морально-етичними нормами та їхніми деформованими віддзеркаленнями в тогочасній дійсності, що й стало текстотвірною основою повісті. Тому «Гарбузову містерію» О. Девлад-Запорожця можна вважати видозміненим жанром містерії у сатиричному руслі, що наблизився за смисловим навантаженням до антимістерії. Окрім того, простежено певні перегуки з «Великим льохом» Т. Шевченка, «Спокусою» Панаса Мирного та «Містерією» Т. Осьмачки.

The article analyzes the story of the controversial writer O. Devlad-Zaporozhets “Pumpkin mystery” (1956) through the prism of poetic, stylistic and genre features of the work. The author’s genre definition was reinterpreted from a humorous story to a satirical one. It is established that the main means of creating the plot of the story was satire and revenge, so that the household context of the “Pumpkin mystery” is deliberately filled with high spirituality. Certain composing paradigms of the medieval mystery genre are defined, but with an expressive distortion provided by the author, which became the basis for creating the semantic level of the story: the method of modeling space through two world and the profane, negatively – absurd Communist space), the motif of prophecies about the birth of a new person who will change the universe and the fate of mankind (the party ideal is a person deprived of any freedom of thought and with no individuality), divine signs about future changes (never seen before harvest of giant pumpkins the appearance of a comet in the sky). The image of the leader of Communist party, who creates an illusory utopian project for the development of the world, is exalted to the level of God, and is realized through anti-ideal, violence, humiliation and deindividualization of society. The writer used the satirical mode of artistry as an auxiliary means of exposing the differences between the dictated. Therefore, the “Pumpkin mystery” of O. Devlad-Zaporozhets can be considered a modified genre of mystery in satirical vein, approaching the anti-mystery in terms of meaning. In addition, there are certain roll calls with the “Big cellar” of T. Shevchenko, “Temptation” of Panas Myrnyi and “Mystery” of T. Osmachka.