Пасторальные коннотации ностальгического дискурса Александры Петровой

Abstract

У статті зроблено спробу аналізу різних проявів пасторальної модальності в ностальгійному дискурсі. Проаналізовані фактори впливу ностальгійних ідеологем на творчу діяльність поетів-емігрантів. Акцентовано пороговий характер свідомості, що притаманна психосфері емігранта, чий семіотичний статус є близьким до статусу мандрівника. У ході дослідження була запропонована гіпотеза, згідно з якою тяжіння поета до пасторальної тематики та прагнення інтерпретувати пасторальні мотиви може сприяти введенню в текст імпліцитних кодів ностальгії. Вираз безпосередньо авторської свідомості в заданих дослідженням рамках простежено на прикладі ліричного сюжету сучасної поетеси Олександри Петрової, яка зараз живе в Італії. Для ілюстративного матеріалу обрано вірш «Пастух речей...», що є показовим для поетики та аксиології О. Петрової. Осмислення ліричного сюжету дозволило інтерпретувати стратегії міфологізації ностальгічного дискурсу. Виявлено варіативність, що притаманна ідеалізованим об’єктам та хронотопам, які входять до смислового поля, моделюємого фантазією ностальгіка. Розглянуто механізми відмови від пошуку ідентичності, а також стратегії ідентифікації, які властиві поетичній манері О. Петрової. Проаналізована інтердискурсивна маркованність образу «пастуха речей» у співвіднесенні з пасторально-міфологічними моделями. У ході дослідження було виявлене смислове навантаження пасторальних мотивів та їх співвіднесення на рівні підтексту з ганімедовою та орфічною іпостасями ліричного «я» в дискурсі сучасної поетеси-емігранта. Осмислено високий ступінь архетипічності образної системи О. Петрової, зумовлений як екзистенціальною модальністю перехідної епохи, так і настановами авторського міфу поетеси.

The article attempts to analyze the various manifestations of pastoral modality in nostalgic discourse. The influence factors are analyzed of nostalgic ideologues on the creative activity of emigrant poets. The threshold of consciousness is emphasized that distinguishes the psychosphere of an emigrant whose semiotic status is close to a traveler. During the study was developed the following hypothesis that the poet’s attraction to pastoral themes and the desire to beat pastoral motives can contribute to the introduction of implicit codes of nostalgia in the text. The expression of the author’s consciousness is considered directly within the limits given by the study on the example of the lyrical plot of the modern poetess Alexandra Petrova, who now lives in Italy. The poem “Shepherd of Things...” is chosen as illustrative material. The reflection of the lyrical plot of A. Petrova allowed to interpret strategies of mythologization of nostalgic discourse. The variability has been identified inherent in idealized objects and chronotopes included in the semantic field, modeled by the imagination of nostalgia. Mechanisms of demonstrated refusal been traced to search for identity and at the same time identification strategies inherent in the poetic manner of A. Petrova. Interdiscursive marking has been analyzed of the image of the “shepherd of things” in relation to pastoral-mythological models. The study revealed the sense load of pastoral motifs and their relationship at the level of subtext with ganymedean and orphic hypostases of the lyrical “I”. The conclusion is made about the high degree of archetypity of the A. Petrova’s figurative system, which is caused both by the existential modality of the transition era, and by the attitudes of the author’s myth of the poet.