Історична пам’ять мешканців прикордоння в романі Лукаша Сатурчака «Галіція»

Abstract

У статті розглянуто відображення історичної пам’яті жителів польсько-українського прикордоння у романі Лукаша Сатурчака «Галіція». Специфіка історичної пам’яті мешканців прикордонних територій – одна з найактуальніших тем у сучасній польській літературі. Однак ця непроста тема ще недостатньою мірою опрацьована у художній прозі. Життя у прикордонних місцевостях, взаємовплив культур накладають свій відбиток на світосприйняття мешканців цих територій, на їхню ментальність, стосунки з найближчими сусідами. Формується особливий художній простір літератури прикордоння. У своєму дебютному історичному романі «Галіція» молодий польський письменник Лукаш Сатурчак відходить від усталеної у польському історичному дискурсі парадигми східних кресів і демонструє незаангажований підхід до зображення складних людських доль жителів українсько-польського прикордоння у вирі драматичних подій напередодні і після Другої світової війни. Письменник намагається через індивідуальну пам’ять і досвід жителів Перемишльщини передати взаємовплив культур різних народів, колізії взаємин поляків, євреїв та українців, міжетнічні суперечності, загострені війною. Через почуття, враження і емоції малого польського хлопця Юзека Хованця письменник показує наростання конфлікту між українцями і поляками в час війни. Лукаш Сатурчак правдиво, але дещо схематично відтворює криваві події, що відбувались на цих теренах у час воєнного лихоліття і стали причиною індивідуальних травм для їхніх учасників і свідків. Важливою у творі є проблема впливу постпам’яті на формування ідентичності сучасних мешканців Перемишля. У статті доведено, що польський автор прагне бути об’єктивним при художньому висвітленні історичних подій Другої світової війни, а також перед- і післявоєнних періодів, уникати стереотипних наративів, політизації. У своєму творі Лукаш Сатурчак заклав меседж до поляків і українців піднятися до взаємного прощення і примирення, правдивого трактування історичних подій, визнання народами власних провин, толерантності. Автором показана трансформація характеру історичного наративу у сучасному польському романі.

The article deals with the reflection of the historical memory of the inhabitants of the Polish-Ukrainian border in Lukasz Saturczak’s novel “Galicia”. The specifics of the historical memory of the inhabitants of the border territories is one of the most relevant topics in contemporary Polish literature. However, this difficult subject is not yet sufficiently elaborated in fiction. Living in the border areas, the mutual influence of cultures imposes the imprint on the perceptions of the inhabitants of these territories, their mentality, their relations with the immediate neighbors. Accordingly, a special artistic space of the border literature is formed. In his debut historical novel “Galicia” young Polish writer Lukasz Saturczak departs from the “Oriental boundaries” paradigm, established in Polish historical discourse, and, on the contrary, demonstrates an unbiased approach to depicting the complex human fates of the Ukrainian-Polish borderland in the dramatic events before and after World War II. The writer tries to convey the mutual influence of cultures of different people, conflicts between Poles, Jews and Ukrainians, ethnic conflicts exacerbated by the war through the individual memory and experience of the inhabitants of the Przemysl region. The author show the growing of the conflict between Ukrainians and Poles during the war through the feelings, impressions and emotions of a small Polish boy, Józek Khowaniec. Lukasz Saturczak truthfully, though somewhat schematically, recreates the bloody events that took place in these territories during times of war and caused individual traumas for their participants and witnesses. Important in the work is the problem of the influence of post-memory on the identity formation of modern residents of Przemysl. The article shows that the Polish author strives to be objective in avoiding stereotypical narratives and politicization in the artistic coverage of historical events of the Second World War, as well as in the pre- and post-war periods. In his work, Lukasz Saturczak lays a message for the Poles and Ukrainians to rise to mutual forgiveness and reconciliation, a true interpretation of historical events, recognition by the people of their own wrongdoing, tolerance. Thus, the transformation of the character of the historical narrative in the contemporary Polish novel is shown.