Особливості вербальної репрезентації домену мовленнєвої невербальної поведінки людини у сучасному німецькому художньому тюремному дискурсі

Abstract

Наукова розвідка присвячена дослідженню домену невербальної поведінки людини у сучасному німецькому художньому тюремному дискурсі й аналізу особливостей вербальної репрезентації його складників у діалогічному мовленні художніх персонажів. Визначається місце невербаліки у спілкуванні між злочинцями і здійснюється аналіз дискурсотвірного потенціалу основних груп невербальних компонентів у домені невербальної комунікації (проксеміки, просодики, кінесики, такесики і мовчання) і виокремлюється ореол мовних номінацій, що експлікують невербальну поведінку злочинця у художньому творі. Здійснюється ранжування вербальних засобів, які експлікують мовленнєву невербальну поведінку людини за кількісним показником, і окреслюється значення кожної групи невербальних компонентів під час суб’єкт-суб’єктної взаємодії між злочинцями у творах сучасної німецькомовної художньої літератури. Встановлено, що для вербалізації кінесичних компонентів у сучасному німецькому художньому тюремному дискурсі використовуються монолексичні та полілексемні номінації, фразеологічні одиниці із соматичним компонентом і поширені словосполучення. Засобами експлікації просодичних компонентів визначені дієслова і прислівники, вербальні і номінальні словосполучення, рідше трапляються іменники і прикметники. Серед засобів вербальної репрезентації такесичного елемента домінують полілексемні номінації – поширені і непоширені словосполучення, рідше монолексемні – іменники, дієслова і прислівники. Найрідше у сучасному німецькому художньому тюремному дискурсі трапляються проксемічні компоненти, що виражаються переважно полілексемними номінаціями. Особливе значення у спілкуванні в’язнів відводиться мовчанню, яке часто носить провокаційний характер з чітко вираженою агресією, що може призвести до конфлікту між комунікантами. Мовчання та пауза експлікуються в художньому тексті як вербальними елементами, так і мовними знаками.

Scientific research is devoted to the investigation of the domain of person’s nonverbal behavior in modern German literary prison discourse and analysis of its verbal representation components in dialogical speech of characters. The article considers the role of nonverbals in communication between criminals, analyzes the discourse potential of the main groups of nonverbal components in nonverbal communication domain (proxemics, prosody, kinesics, haptics and silence), and distinguishes language nominations, which explicate criminal’s nonverbal behavior in literary work. The article deals with the arrangement of verbal means, which explicate person’s conversational nonverbal behavior according to the quantitative index. The significance of each group of nonverbal components is determined during subject-to-subject interaction (communicative act) between criminals in modern German literary works. It has been established that monolexic and polylex nominations, phraseological units with a somatic component, and common phrases are used to verbalize kinetic components in modern German literary prison discourse. The means of explication of the prosodic components are determined by verbs and adverbs, verbal and nominal phrases, less common are nouns and adjectives. Among the means of verbal representation of the tacetic element is dominated by polylexic nominations – widespread and non-common phrases, rarely monolexic nominations – nouns, verbs and adverbs. Most often, in modern German literary prison discourse, proxemic components are expressed – mainly by polylex nominations. Of particular importance in the communication of prisoners is the silence, which is often provocative in nature with a clear aggression that can lead to conflict between the communicators. Silence and pause are explicated in literary text by both verbal elements and linguistic signs.