Сленг у мові засобів масової комунікації (на прикладі лексем тематичної групи «Емоції, бажання, психічні стани»)

Abstract

У статті зазначено, що нові форми суспільних відносин найбільш позначаються на молоді – соціально активному шарі суспільства, мовна компетенція і мовна поведінка якого багато в чому визначають напрямок розвитку інших соціальних підсистем мови. Саме тому вивчення молодіжного сленгу є надзвичайно актуальним у сучасній лінгвістиці. З’ясовано, що молодіжний сленг – дуже мінлива підсистема мови, що характеризується відкритістю, ненормативним характером словника, а також є своєрідним показником рівня інтелектуального розвитку, інтересів, ціннісних орієнтирів і потреб молодого покоління. Зафіксовано, що найчастіше у публіцистичних текстах натрапляємо на сленгові одиниці – назви байдужого/ небайдужого ставлення до реальних подій чи явищ; благополуччя/неблагополуччя; позитивних і негативних емоцій, що були об’єднані в тематичну групу «Емоції, почуття, психічні стани». Охарактеризовано означену тематичну групу як складову молодіжного сленгу і способи її функціонування у структурі мовної дійсності. З’ясовано основні причини використання сленгу на сторінках українських засобів масової комунікації. З’ясовано, що найчастіше сленгізми є вираженням конфліктогенності у публікаціях, а також з їх допомогою відбувається нагнітання негативної експресії, що характеризує різні форми сучасного мовлення. На фактичному матеріалі розглянуто проблеми семантики і експресивності сленгової лексики; обґрунтовано теоретичні засади дослідження сленгових одиниць, пов’язаних з експресивністю, емоційністю, оцінністю; з’ясовано роль конотативного, денотативного та образного макрокомпонентів у формуванні експресивних планів сленгових одиниць. Відповідно до результатів дослідження зроблено висновок, що переважна більшість сленгових одиниць, часто використовують у публікаціях суспільної тематики. Окрім того, сленг задовольняє потреби сучасної преси в експресії та оцінці подій і явищ, адже саме він є засобом приваблення уваги молоді і підлітків. Журналісти активно і часто недоречно користуються сленгом, намагаючись встановити контакт з молодими читачами.

The article states that new forms of social relations most affect young people – a socially active layer of society, whose language competence and linguistic behavior largely determine the direction of development of other social subsystems of language. That is why the study of youth slang is extremely relevant in modern linguistics. It has been found that youth slang is a very volatile language subsystem characterized by openness, non-normative vocabulary, and also is a kind of indicator of the level of intellectual development, interests, values and needs of the younger generation. It is reported that most often in publicist texts we come across slang units – names of indifferent / not indifferent attitude to real events or phenomena; well-being / ill-being; positive and negative emotions, which were grouped in the theme group “Emotions, feelings, mental conditions”. The designated thematic group is described as a component of youth slang and ways of its functioning in the structure of linguistic reality. The main reasons for using slang on the pages of Ukrainian mass media have been found out. It has been found that, most often, slangism is an expression of conflict in publications, and they are used to pump up negative expression that characterizes various forms of contemporary broadcasting. The actual material deals with the problems of semantics and expressiveness of slang vocabulary; theoretical bases of the study of slang units related to expressiveness, emotionality, evaluation are substantiated; the role of connotative, denotative and figurative macro components in the formation of expressive plans of slang units was clarified. According to the results of the study, it is concluded that the vast majority of slang units are often used in publications on social theme. In addition, slang meets the needs of the modern press in expressing and evaluating events and phenomena, as it is a means of attracting the attention of young people and adolescents. Journalists actively and often inappropriately use slang, trying to make contact with young readers.