Вербальне вираження специфічних рис національної культури в англомовній художній прозі

Abstract

У статті висвітлюється актуальна проблема збереження культурної самобутності окремих етнічних спільнот, їхньої національної ідентичності, що формується, змінюється та актуалізується завдяки мові, яка є універсальним засобом самоусвідомлення та ідентифікації людей. На матеріалі роману Дж. Харріс «П’ять половинок апельсина» доведено, що реалії за своєю природою пов’язані з фоновою інформацією, яка охоплює різні елементи духовної та матеріальної культури народу і наповнює концептуальним змістом певні мовні реалії, зумовлюючи її соціальнокультурне значення та значимість. Послуговуючись доробками сучасних науковців, визначено, що реалії можуть бути об’єднані за денотативною ознакою (тобто визначенням предмету чи факту), за лінгвістичною природою (слово, словосполучення, фразеологізм), за приналежністю до лексико-семантичної групи, за часовою ознакою (сучасні, історичні), за локальною ознакою (національні, локальні, мікролокальні, регіональні, інтернаціональні), за семантикою (смисловий зміст культуронімів). У творі міститься достатньо посилань на реальні містечка та географічні об’єкти, назви країн. Екстрополюючи семантичні класифікації реалій В. Виноградова, А. Ермагамбетової, С. Влахова та С. Флоріна на площину досліджуваного твору, виокремлено денотативні реалії, які позначають предмети побуту, звичаї, традиції, явища мистецтва та суспільного життя і сприяють залученню читача до специфічних французьких звичаїв, ритуалів та традицій. Тематично виявлені реалії поділені на такі групи: «їжа», «одяг», «гроші». У тканині твору проаналізовані реалії сприяють формуванню мовної картини світу за національною ідентифікацією героїні твору, зануренню у колорит французької культури тих часів. Національно марковані одиниці у творі виступають індикаторами культурних особливостей конкретної національної спільноти, що допомагає відобразити їх культурну своєрідність. Аналіз мовного матеріалу вказує на наявність у творі денотативних ономастичних реалій. До групи ономастичних реалій належать антропоніми та топоніми. Представниками таких реалій у тексті є діячі культури та мистецтв, літературні герої, спортсмени.

This article deals with the actual problem of preserving national identity of some ethnic groups, which is formed, changed and actualized by means of a language as a universal means of self-awareness and people identification. The analysis of Harrison’s novel “Five quarters of the orange” has proved, that realities in their nature are connected with background information, which combines different elements of spiritual and material culture of people and give conceptual content to any language reality, determining its socio-cultural value and significance. Following scientific researchers of modern scholars we has defined that realities can be combined according to denotative features (those defining object or fact), to lingual features (word, word-combinations, phraseological units), according to their belonging to different lexico-semantic groups, to the temporal criterion (modern, historical), to location (national, local, micro-local, regional, international), to semantics (semantic content of cultural names). The novel contains a lot of references to real places, locations, geographical objects, country names. Taking into account the semantic classifications of realities proposed by V.Vinogradov, A.Ermagambetova, S. Vlakhov and S. Florin, in the analyzed novel denotative realities have been singled out, which present everyday objects, customs, traditions, phenomena of art and social life and help to attract readers to French rituals and traditions. Thematically realities are subdivided into such groups: “Food”, “Clothes”, “Money”. In the content plane of the novel given realities help to form language picture of the world considering main heroine’s national identity, immersing into French culture specificity of that times. Nationally marked nominations serve in the novel as indicators of cultural peculiarities of a particular national community, which help to express their cultural identity. In the process of text analysis denotative onomastic realities have been singled out. They are represented by anthroponyms and toponyms. In the text they are marked with: personas of art and culture, literature heroes and sportsmen.