Please use this identifier to cite or link to this item:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/61363
Title: | Разом – проти – чи окремо? Сучасний стан східних католицьких церков різних унійних традицій |
Other Titles: | Together – against – or separately? The current state of the eastern catholic churches of different unified traditions |
Authors: | Фенич, Володимир Іванович |
Keywords: | Східні Католицькі Церкви, східні християни, уніати, греко-католики, римо-католики, православні, ніатизм, прозелітизм, християнська єдність, інклюзивізм |
Issue Date: | 2019 |
Publisher: | Богословсько-історичний науково-дослідний центр імені архімандрита Василія (Проніна) |
Citation: | Фенич В. Разом – проти – чи окремо? Сучасний стан східних католицьких церков різних унійних традицій. / Володимир Фенич // Наукові записки Богословсько-історичного науково-дослідного центру імені архімандрита Василія (Проніна). – 2019. – №6. – С. 581-625. |
Abstract: | У статті на підставі широкого кола джерел та літератури робиться спроба описати сучасний стан всіх 22-х Східних Католицьких Церков. Нинішні майже 18 млн. греко-католиків, які перебувають у сопричасній єдності (communio) з Римським Престолом належать до 5-ти різних східних традицій (обрядів) і походять від 16-ти різних церковних уній укладених у центрально-східно-південній Європі, Близькому Сході та Індії у XVI–XIX ст. Свою еклезіальну ідентичність сучасні східні католики можуть формувати лише на основі одного з трьох відомих історії способів досягнення церковної єдності та усунення конфліктів, єресей і розколів (схизми) – способу інклюзивному. Лише цей спосіб дозволяє приймати культурно-обрядові відмінності іншого як еклезіальну даність в його інакшості. Два інші способи – деструктивний та ексклюзивний – виявилися неприйнятними та згубними в історії східних католиків. Вони призвели до появи таких ганебних в історії Христової Церкви явищ як прозелітизм та уніатизм. Ставлення Престолу св. Петра в Римі, як першого серед рівних у пентархії Християнських Церков, до культурно-обрядових особливостей християнського Сходу пройшло складну еволюцію від несприйняття до толерування та визнання їхньої тотожності на ІІ-му Ватиканському соборі у 1963–1965 рр. Східні Католицькі Церкви як частина католицької спільноти від 1993 р. є визнаними майже всіма Православними Церквами Сходу з умовою категоричного відхилення та виключення уніатизму і прозелітизму як способу віднайдення єдності у минулому, теперішньому та майбутньому. На тлі все частіших заяв про християнську єдність, які лунають останнім часом на фоні арабської кризи з боку Папи Римського та Патріарха Московського, греко-католикам нічого не зостається як триматися унійної ідеї закладеної на екуменічному соборі у Флоренції у 1439 р. та перебувати у повній євхаристійній єдності як з Римською Католицькою Церквою, так і з усіма Православними Церквами. Із трьох моделей поведінки – разом – проти чи окремо, Східні Католицькі Церкви покликані бути у повній християнській єдності одночасно і з Сходом, і з Заходом. Сам факт їхнього існування від давніх церковних уній з Римським Престолом вимагає від них бути і православними католиками, і католицькими православними. На відміну від ребрендінгової ідентичності посередника, яку широким фронтом рекламує Українська Греко-Католицька Церква, справжнім покликанням східних католиків на партикулярному рівні повинна стати інклюзивна модель ідентичності сопричастя як з православними, так і з католицькими Церквами-сестрами в ім’я Єдиної, Святої, Соборної, Апостольської Христової Церкви. |
Type: | Text |
Publication type: | Стаття |
URI: | https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/61363 |
ISSN: | 2617-1317 |
Appears in Collections: | Наукові публікації кафедри модерної історії України та зарубіжних країн |
Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.