Граматична організація сучасної української літературної мови: явище детермінації

Abstract

Статтю присвячено дослідженню обставинних детермінантів як незалежних поширювачів речення в сучасному українському художньому мовленні. Порушено питання системного аналізу та опису детермінації на рівні простого речення. Запропоновано аналіз цього явища на матеріалі творів О. Забужко «Сестро, сестро…», «Казка про калинову сопілку» та Є. Кононенко «Імітація». З’ясовано, що складність та багатоаспектність явища детермінації пов’язана з різними поглядами щодо вивчення семантико-синтаксичної структури речення. Констатовано, що інформативно всі детермінанти доповнюють «процес», локалізований у часі та просторі; увиразнюють або нейтралізують ознаки динамічності, часової локалізованості, фазовості неактивного суб’єкта; відзначаються абсолютною незалежністю від граматично домінантних членів речення. Для переконливої ілюстрації використано предикати процесу. Доведено, що детермінантні поширювачі у творах О. Забужко та Є. Кононенко вносять додаткові відтінки у структуру процесивної ситуації. З’ясовано, що найяскравіше репрезентовані синтаксичні конструкції з родовим, а також знахідним, орудним та місцевим відмінками. На підставі проведеного аналізу встановлено, що детермінацію в структурі простого речення представлено (комплексами порівняльних сполучників або часток (як, ніби, неначе, немовби, начебто тощо) з актуалізованим іменником у формі орудного відмінка) двома різновидами, а саме: обставинні темпоральні детермінанти переважно репрезентовано прислівниками, прийменниково-іменниковими комплексами, безприйменниково-відіменниковими формами іменників; детермінанти із локативним значенням сприяють розширенню відмінкових функцій іменних частин мови, виражені вони переважно морфологізованими прислівники та прийменниково-іменниковими формами, подекуди прийменниково-займенниковими конструкціями. Зроблено висновок, що дібраний ілюстративний матеріал свідчить про активне вживання при предикаті процесу не лише обставинних темпоральних та локативних детермінантів, а й семантичних поширювачів способу дії, міри та ступеня, причина тощо. Подальших досліджень потребує питання стилістичної перспективи обставинно-детермінативних структур різних семантичних груп у сучасному українському художньому мовленні.

The article is devoted to the study of adverbial modifier determinants determinants as independent distributors of various sentence structures in modern Ukrainian literature. The question of multifaceted analysis and systematic description of determination in its formal and substantive unity is raised. An analysis of such a phenomenon on the material of O. Zabuzhko’s works «Sister, Sister…», «The Tale of the Viburnum Pipe» and E. Kononenko «Imitation» is offered. It has been established that the complexity and multifaceted nature of the phenomenon of determination is related to differences in the grammar of languages. The classification of linguist I. Slinko was used during the analysis. It is stated that informatively all determinants complement the «process» localized in time and space; express or neutralize the signs of dynamism, temporal localization, phase of the inactive subject. Predicates of the process are used for convincing illustration. It is proved that determinative distributors in the works of O. Zabuzhko and E. Kononenko add additional nuances to the structure of the procedural situation. Syntactic constructions with the genitive case, as well as the accusative, the instrumental case and the local cases have been found to be the most vividly represented. Based on the analysis of most cases, it was found that the determination of comparison is represented by two types (complexes of comparative conjunctions or particles with updated noun-comparator or nouncomparator in the instrumental case); adverbial modifier determinants are adverbs, prepositional-noun complexes, prepositional- noun forms of nouns; determinants with locative constructions indicate the expansion of case functions. The opinion is substantiated that the locative group of adverbial modifier deserves special attention, the means of expression of which are: morphological adverbs and prepositional-noun forms, sometimes prepositional-pronoun constructions. It is concluded that the selected illustrative material indicates the relevance of the predicate of the process of such adverbial modifier determination as mode of action, measure and degree, comparison, cause, temporality and locality. The question of stylistic perspective of structure of adverbial modifier determinants of different semantic groups in the works of modern Ukrainian writers needs further research.