Забезпечення єдності судової практики у контексті верховенства Конституції України

Abstract

Як раз є можливість законодавчо належним чином забезпечити питання забезпечення єдності судової практик, бо наразі Закон про судоустрій і статус суддів та процесуальне законодавство майже ніяк це не вирішують і не пропонують дієвих засобів. Йде мова насамперед про те. щоб на рівні апеляції відсіювалися явно безнадійні справи та спори на невисоку суму спору. Тобто апеляційні суди, а також. і в першу чергу, касація мають вирішувати питання принципового значення для розвитку правової системи або ці питання мають істотно порушувати сутність змісту прав і свобод людини. Так само, суди мають бути уважними при посиланні на рішення Конституційного суду та Європейського суду з прав людини, бо вони можуть вказувати в якості додаткової аргументації власної правової позиції у справі саме на ті правоположення, які покладені в основу рішень цих судів. а не попутно сказані аргументи суди, які інколи висловлюються методом від противного (reductio ad absurdum).Також йде мова про те, що у вітчизняну правову систему слід запроваджувати інститут преюдиціального запиту судом, який при вирішенні спору має вирішити питання, яке має принципове значення для правової системи і його бажано передати на розгляд суду вищої інстанції Я думаю. що дух Пилипа Орлика надихатиме наших судів більш відповідально і людяніше сприймати реальність, ухвалювати законні рішення у світлі справедливості і верховенства права, що сприятиме підвищенню авторитету правосуддя