DSpace УжНУ

Нові надходження

• Item type:Публікація,

  КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ІНТЕГРАЦІЇ MICE-СЕРВІСУ В ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВ ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ

  (2026) Мельник Н.В.

  Детальніше

  Стаття присвяченаобґрунтуваннюконцептуальноїмоделіінтеграції МІСЕ-сервісу в діяльність підприємств індустрії гостинності. Вона розглядається як інструментпідвищення їхньої конкурентоспроможності. Встановлено, що сегмент ділового туризму забезпечує стійкийпопит і зростання прибутковості в умовах нестабільного середовища. Досліджено перехід від традиційної моделі надання послуг до управління споживчим досвідом. Запропонована гібридна МІСЕ-модель поєднує просторову трансформацію, цифрову інтеграцію, стандартизовані пакети послуг, логістичну оптимізацію та ефективний event-менеджмент. Доведено, що реалізація цих рішень прискорює комунікацію, мінімізує технічні збої та суттєво покращує фінансові показники і рівень задоволеності гостей. Запропонований підхід дозволяє перетворити готельний комплекс на сучасний бізнес-хаб, який буде здатний ефективно задовольняти потреби корпоративного сегменту. Ключові слова: МІСЕ-індустрія, МІСЕ-сервіс, індустрія гостинності, концептуальна модель, конкурентоспроможність

  Детальніше
• Item type:Документ,

  Зарубіжний досвід моніторингу податкових накладних: основні моделі та тенденції

  (ДВНЗ "УжНУ", 2026) Фудашкін, Д. О.; Черненький, О. М.

  Детальніше

  Метою дослідження є висвітлення особливостей та тенденцій розвитку основних моделей моніторингу податкових накладних у зарубіжних державах. Основним методом дослідження став порівняльно-правовий метод, який дозволив охопити положення податкового законодавства широкого кола зарубіжних держав та присвячені ним аналітичні публікації. За результатами дослідження уперше в українській науковій думці узагальнено, що основними моделями моніторингу податкових накладних є моделі: 1) поточного контролю, який передбачає можливість надіслання податкової накладної покупцю та нарахування на її підставі сум податку на додану вартість із одночасним її поданням контролюючому органу; 2) попереднього контролю, у рамках якого податкова накладна (рахунок-фактура, інвойс) до її надсилання покупцю та врахування у податковому обліку підлягає реєстрації із її перевіркою та схваленням/відхиленням контролюючим органом; 3) наступного контролю (пост-аудиту), який здійснюється шляхом проведення податкових перевірок діяльності платників податку на додану вартість у розрізі тих чи інших господарських операцій; 4) змішаного контролю, який ґрунтується на загальному правилі про попереднє схвалення податкових накладних контролюючим органом та передбачає винятки для окремих категорій платників податку на додану вартість та/або оподатковуваних операцій. Крім того, визначено, що у рамках моделі поточного контролю моніторинг податкових накладних забезпечується, як правило, шляхом оперативного вивчення відповідних податкових накладних та проведення, за наявності для того підстав, позапланових податкових перевірок обставин реальності та правильності нарахування сум податку на додану вартість у розрізі відповідних операцій. Також, констатовано, що дедалі більш поширеною, особливо серед європейських держав, стає модель попереднього контролю із реєстрацією податкових накладних після їх перевірки. Така перевірка обмежується, за деякими винятками, автоматизованим логічним та арифметичним контролем змісту податкових накладних. Обґрунтовано, що варіації зазначених моделей у національних правопорядках нерідко поєднують елементи попередньої валідації, одночасного подання накладних контролюючому органу та покупцеві, а також періодичного пост-аудиту. Одержані висновки можуть бути використані для подальшого окреслення перспектив удосконалення окремих правових аспектів процедури зупинення реєстрації податкових накладних в Україні з урахуванням зарубіжних тенденцій. The purpose of the study is to highlight the features and development trends of the key models for monitoring tax invoices in foreign jurisdictions. The main research method is the comparative legal method, which made it possible to cover the provisions of tax legislation in a wide range of countries as well as analytical publications devoted to them. The study results, for the first time in Ukrainian legal scholarship, in a generalization that the principal models of tax invoice monitoring include: (1) current control, which provides for the possibility of sending a tax invoice to the purchaser and calculating value-added tax amounts on its basis with its simultaneous submission to the tax authority; (2) preliminary control, within which a tax invoice (invoice, bill) prior to being sent to the purchaser and reflected in tax accounting is subject to registration with its verification and approval/rejection by the tax authority; (3) subsequent control (post-audit), which is carried out through tax audits of value-added tax taxpayers’ activities in relation to particular business transactions; and (4) mixed control, which is based on the general rule of prior approval of tax invoices by the tax authority and provides for exceptions for certain categories of value-added tax taxpayers and/or taxable transactions. In addition, it is determined that within the current control model, monitoring of tax invoices is typically ensured through the оперативний review of the relevant tax invoices and, where grounds exist, unscheduled tax audits addressing the reality of transactions and the correctness of value-added tax calculations in relation to such transactions. It is also stated that the preliminary control model, involving registration of tax invoices after their validation, is becoming increasingly widespread, especially among European countries. Such validation is, with some exceptions, limited to automated logical and arithmetic checks of the content of tax invoices. The study substantiates that national variations of these models often combine elements of prior validation, simultaneous submission of invoices to the tax authority and the purchaser, and periodic post-audit review. The findings may be used to further outline prospects for improving certain legal aspects of the procedure for suspending the registration of tax invoices in Ukraine, taking into account relevant foreign trends.

  Детальніше
• Item type:Документ,

  Поняття та види публічної інформації: деякі особливості законодавчого регулювання в державах-членах Європейського Союзу

  (ДВНЗ "УжНУ", 2026) Федчишин, С. А.; Ткач, Ю. В.

  Детальніше

  Стаття присвячена деяким особливостям законодавчого регулювання поняття та видів публічної інформації у державах-членах Європейського Союзу. Наголошується, що право на доступ до публічної інформації у Європі закріплене як на міжнародно-правовому рівні (у джерелах договірного, прецедентного та «м’якого» права Європейського Союзу, Ради Європи та інших європейських організацій), так і на національному рівні, у тому числі конституційному. Досвід держав-членів Європейського Союзу (зокрема, Болгарії, Данії, Іспанії, Німеччини, Польщі, Румунії, Фінляндії, Хорватії, Швеції та ін.) свідчить, що ключовими елементами законодавчого регулювання у цій сфері є нормативне визначення поняття «публічна інформація», закріплення принципу її загальнодоступності (презумпції відкритості інформації) та встановлення вичерпного переліку категорій інформації з обмеженим доступом. Водночас, відзначено, що особлива увага приділяється забезпеченню балансу між правом громадян на доступ до публічної інформації та необхідністю охорони публічних та приватних інтересів. Аналіз законодавства відповідних держав дозволив виокремити спільні ознаки публічної інформації. Насамперед, вона пов’язується із діяльністю органів публічної влади та визначається як інформація або документи тощо, що створюються, отримуються чи перебувають у володінні або розпорядженні суб’єктів владних повноважень у процесі виконання ними своїх публічних функцій. Така інформація може існувати у будь-якій формі чи на будь-якому носії – письмовому, електронному, аудіо, відео тощо. Для правового регулювання доступу до публічної інформації характерною є презумпція відкритості інформації, відповідно до якої вся інформація, що перебуває у володінні органів публічної влади, вважається доступною для громадськості, якщо інше прямо не передбачено законом. Зроблено висновок, що ефективність реалізації права на доступ до публічної інформації безпосередньо залежить від нормативної чіткості визначення такої базової категорії як «публічна інформація» («офіційна інформація», «адміністративна інформація», «офіційний документ» тощо), а також від належного законодавчого врегулювання видів публічної інформації, у тому числі переліку інформації з обмеженим доступом. The article is devoted to certain features of legislative regulation of the concept and types of public information in the member states of the European Union. It is emphasized that the right of access to public information in Europe is enshrined both at the international legal level (in sources of treaty law, case law, and «soft» law of the European Union, the Council of Europe, and other European organizations) and at the national level, including the constitutional level. The experience of EU member states (in particular, Bulgaria, Denmark, Spain, Germany, Poland, Romania, Finland, Croatia, Sweden, and others) indicates that the key elements of legislative regulation in this area are the normative definition of the concept of «public information», the establishment of the principle of its general accessibility (the presumption of information openness), and the specification of an exhaustive list of categories of information with restricted access. At the same time, it is noted that particular attention is paid to ensuring a balance between citizens’ right to access public information and the need to protect public and private interests. An analysis of the legislation of the relevant states made it possible to identify common features of public information. First and foremost, it is associated with the activities of public authorities and is defined as information or documents, etc., that are created, received, or held by or at the disposal of public authorities in the course of performing their public functions. Such information may exist in any form or medium – written, electronic, audio, video, and so on. A characteristic feature of legal regulation of access to public information is the presumption of openness, according to which all information held by public authorities is considered accessible to the public unless otherwise explicitly provided by law. It is concluded that the effectiveness of implementing the right of access to public information directly depends on the normative clarity of defining such a fundamental category as «public information» («official information», «administrative information», «official document» etc.) as well as on the proper legislative regulation of the types of public information, including the list of information with restricted access.

  Детальніше
• Item type:Документ,

  Результаты лечения панариция по материалам Ужгородской областной поликлиники за 1952 – 1956 гг.

  (УжГУ, 1960) Кудрявцев, Анатолий Иванович; Милкис, А. Л.; Клюшник, С. И.

  Детальніше
• Item type:Документ,

  Некоторые вопросы патогенеза и лечения кардиоспазма

  (УжГУ, 1960) Фединец, Александр Васильевич

  Детальніше