DSpace Community: Матеріали вісників, науково-технічних збірників, журналів, матеріали конференцій ДВНЗ "УжНУ" та інше
http://dspace.uzhnu.edu.ua:80/jspui/handle/123456789/43
Матеріали вісників, науково-технічних збірників, журналів, матеріали конференцій ДВНЗ "УжНУ" та інше2023-11-09T01:26:43ZМатеріальна відповідальність роботодавця за законодавством зарубіжних країн
http://dspace.uzhnu.edu.ua:80/jspui/handle/lib/55011
Title: Матеріальна відповідальність роботодавця за законодавством зарубіжних країн
Authors: Порицька, Ю. М.
Abstract: У даній статті досліджено особливості правового регулювання матеріальної відповідальності роботодавця як сторони трудового договору. Окреслено основні проблеми правового регулювання притягнення роботодавця до матеріальної відповідальності за чинним законодавством про працю України. Зокрема, було зроблено висновок, що чинне трудове законодавство України не містить положень щодо матеріальної відповідальності роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові. Оскільки Главою ІХ «Гарантії при покладанні на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації» передбачені норми виключно про матеріальну відповідальність однієї сторони трудового договору – працівника. Окремо закцентувано увагу на те, що проєктом Трудового кодексу України No 2410 передбачено положення про матеріальну відповідальність роботодавця, проте відповідні норми потребують доопрацювання. З метою пошуку шляхів вдосконалення чинного вітчизняного законодавства про працю було узагальнено зарубіжний досвід правового регулювання притягнення роботодавця до матеріальної відповідальності (підстави, порядок відшкодування завданої працівнику майнової шкоди, підстави звільнення роботодавця від матеріальної відповідальності), а також розроблені на його основі пропозиції щодо вдосконалення законодавства про працю України. У процесі написання статті було досліджено законодавчу базу, судову практику та здобутки правової доктрини щодо регулювання матеріальної відповідальності роботодавця в таких державах як Бельгії, Великій Британії, Іспанії, Франції та Сполучених Штатів Америки. Під час написання статті були використані загальні та спеціальні методи пізнання суспільних процесів та правових явищ, серед яких формально-логічний, діалектичний, системно-функціональний та порівняльно-правовий та інші методи. Враховуючи досвід зарубіжних країн в сфері правового регулювання матеріальної відповідальності роботодавця було встановлено необхідність доповнення положень чинного законодавства про працю України положеннями щодо матеріальної відповідальності роботодавця. Було зроблено висновки про доцільність законодавчого закріплення як загальних положень щодо притягнення роботодавця до матеріальної відповідальності, так і спеціальних випадків притягнення роботодавця до матеріальної відповідальності.; This article research the peculiarities of the legal regulation of the employer’s material responsibility as a party to an employment contract. The main problems of legal regulation of bringing the employer to material responsibility according to the current legislation on labor of Ukraine are outlined. In order to find ways to improve the current domestic labor legislation, the foreign experience of the legal regulation of bringing the employer to material responsibility was summarized (grounds, procedure for compensation of property damage caused to the employee, grounds for exempting the employer from material responsibility), as well as proposals for improving the legislation on labor of Ukraine. In particular, it was concluded that the current labor legislation of Ukraine does not contain provisions regarding the employer’s material responsibility for the damage caused to the employee. Since Chapter IX “Guarantees in the event of assigning material responsibility to employees for damage caused to the enterprise, institution, organization” provides rules exclusively on the material responsibility of one party to the employment contract - the employee. Particular attention is paid to the fact that the draft Labor Code of Ukraine No. 2410 provides provisions on the material responsibility of the employer, but the relevant norms need to be revised.In the process of writing the article, the legal framework, judicial practice and achievements of legal doctrine regarding the regulation of the employer’s material responsibility in such countries as Belgium, Great Britain, Spain, France and the United States of America were studied. During the writing of the article, general and special methods of learning social processes and legal phenomena were used, including formal-logical, dialectical, system-functional and comparative-legal and other methods. Taking into account the experience of foreign countries in the field of legal regulation of the employer’s material responsibility, it was established the need to supplement the provisions of the current labor legislation of Ukraine with provisions on the employer’s material responsibility. Conclusions were made about the expediency of legislative consolidation of both general provisions on holding the employer to material responsibility and special cases of holding the employer to material responsibility.2023-01-01T00:00:00ZПро систему закладів надання соціальних послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми
http://dspace.uzhnu.edu.ua:80/jspui/handle/lib/55010
Title: Про систему закладів надання соціальних послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми
Authors: Мокрицька, Н. П.
Abstract: У статті досліджується система надання соціальних послуг для осіб, які постраждали від торгівлі людьми. На підставі аналізу законодавчих норм обґрунтовується необхідність внесення змін та доповнень до Закону України «Про протидію торгівлі людьми». Запропоновано викласти ст. 17 Закону України «Про протидію торгівлі людьми» в частині забезпечення прав осіб, які постраждали від торгівлі людьми у такій редакції «З метою забезпечення реалізації прав, передбачених цим Законом, особи, які постраждали від торгівлі людьми, можуть бути направлені до одного з діючої мережі центрів соціальних служб, центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг), центрів соціально-психологічної допомоги. Умови перебування та надання послуг особам, які постраждали від торгівлі людьми, діючою мережею центрів соціальних служб, територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг), центрів соціально-психологічної реабілітації дітей та притулків для дітей, центрів соціально-психологічної допомоги регулюються положеннями про зазначені заклади. Соціальні послуги надаються безкоштовно тільки за згодою постраждалої особи або недієздатної особи - за згодою органу опіки та піклування у разі, якщо законного представника такій особі не призначено. Зміст та обсяг соціальної послуги для кожної постраждалої особи визначається індивідуально залежно від її потреб і зазначається в договорі про надання соціальної послуги відповідно до стандартів надання соціальних послуг постраждалим особам, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії торгівлі людьми, з урахуванням вимог міжнародних правових актів». Також зважаючи на той факт, що в Україні особливо вразливими до потрапляння в ситуацію торгівлі людьми є особи з інвалідністю; особи з травмами, важкими хворобами або розладами здоров’я (зокрема психічними); особи похилого віку та підлітки; члени малозабезпечених сімей; представники національних меншин, на нашу думку, потрібно вирішити і питання щодо залучення органів опіки та піклування щодо недієздатних осіб у разі якщо законного представника такій особі не призначено. Зразком можуть слугувати положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 р. No 2229-VIII, зокрема ст. 17 цього акту.; The article examines the system of providing social services for persons affected by human trafficking. Based on the analysis of legislative norms, the necessity of making changes and additions to the Law of Ukraine «On combating human trafficking» is substantiated.It is proposed to set out Art. 17 of the Law of Ukraine «On Combating Human Trafficking» in terms of ensuring the rights of persons who have suffered from human trafficking in the following wording: “In order to ensure the realization of the rights provided for by this Law, persons who have suffered from human trafficking may be referred to one of the existing networks centers of social services, centers of social service (provision of social services), centers of social and psychological assistance. The conditions of stay and provision of services to persons affected by human trafficking by the existing network of social service centers, territorial centers of social services (provision of social services), centers for social and psychological rehabilitation of children and shelters for children, centers of social and psychological assistance are regulated by the provisions of the specified institutions . Social services are provided free of charge only with the consent of the injured person or an incapacitated person - with the consent of the body of guardianship and guardianship in the event that such a person has not been appointed a legal representative. The content and scope of social services for each affected person is determined individually depending on their needs and is specified in the contract on the provision of social services in accordance with the standards for providing social services to affected persons, which are approved by the central executive body, which ensures the formation of state policy in the field of prevention and counter-trafficking people, taking into account the requirements of international legal acts». Also taking into account the fact that in Ukraine, persons with disabilities are particularly vulnerable to falling into the situation of human trafficking; persons with injuries, serious illnesses or health disorders (especially mental); elderly people and teenagers; members of low-income families; representatives of national minorities [3], in our opinion, it is also necessary to resolve the issue of the involvement of guardianship and care authorities for incapacitated persons in the event that such a person has not been appointed a legal representative. The provisions of the Law of Ukraine “On Prevention and Combating Domestic Violence” dated 07.12.2017 No. 2229-VIII can serve as an example, in particular, Article 17 of this act.2023-01-01T00:00:00ZПростій в період дії воєнного стану
http://dspace.uzhnu.edu.ua:80/jspui/handle/lib/55009
Title: Простій в період дії воєнного стану
Authors: Дума, О. О.
Abstract: У статті розглядається проблема різного трактування одних і тих самих законодавчих норм трудового права, які були прийняті у зв’язку із запровадженням дії воєнного стану. З метою оперативного розв’язання питань, що постають перед суб’єктами трудових відносин, законодавець прийняв нові та вніс певні зміни у вже існуючі нормативно-правові акти. Метою таких змін було вирішення проблем, з якими зіштовхнулись роботодавець та працівник після введення положення воєнного стану. Але деякі прогалини законодавства, що не були враховані законотворцем, мали зворотній ефект та призвели в деяких випадках до появи нової проблеми – не просто неоднакового трактування таких норм учасниками трудових відносин, а й використання роботодавцем такого неоднакового тлумачення на свою користь. В статті також освітлено проблему недотримання роботодавцем законодавчо закріпленого механізму оголошення простою, зловживання роботодавцем правом на обмеження конституційних прав працівника, хоча в період дії воєнного стану трудове право має залишатися гарантом дотримання права на працю. На основі аналізу судової практики, що з’явилася останнім часом, виокремлено основні розбіжності у трактуванні роботодавцем та працівником законодавчих норм, що регулюють питання простою. Розбіжності між суб’єктами трудових відносин повсякчас виникали і в мирні часи, а після введення положення воєнного стану навіть загострились. Аналіз судової практики, що сформувалась в сучасних реаліях життя, дозволяє зробити висновок, що оголошення простою роботодавцем трактується не так, як цього хотів законотворець при прийнятті законів, що були покликані врегулювати трудові відносини під час дії воєнного стану. Для багатьох роботодавців простій став засобом зменшення фінансових та економічних витрат суб’єкта господарювання, він оголошується навіть за відсутності умов для його запровадження. Загалом, суди стають на бік працівників та вимагають від роботодавців доведення обставин, що свідчили б про наявність умов для оголошення простою. Добре, що суди справедливо вирішують ситуації, що складаються, проте, доцільною б була взагалі відсутність приводiв для виникнення трудових спорів.; The article deals with the problem of different interpretation of the same legislative norms of labor law, which were adopted in connection with the introduction of martial law. In order to promptly resolve the issues facing the parties to labor relations, the legislator adopted new and introduced certain changes to existing regulations. The purpose of such changes was to solve the problems faced by the employer and the employee after the introduction of martial law. But some gaps in legislation that were not taken into account by the legislator had the opposite effect and in some cases led to the emergence of a new problem - not just an unequal interpretation of such norms by the parties to labor relations, but also the use by the employer of such an unequal interpretation in their favor. The article also highlights the problem of non-compliance by the employer with the legislatively fixed mechanism for declaring a simple, abuse by the employer of the right to limit the constitutional rights of an employee, although during the period of martial law labor law should remain the guarantor of observance of the rights of workers to work. Based on the analysis of judicial practice that has appeared recently, the main differences in the interpretation by the employer and the employee of the legislative norms governing the issue of downtime are allocated. Disagreements between the parties to labor relations constantly arose in peaceful times, and after the introduction of the martial law even escalated. The analysis of judicial practice, which was formed in the modern realities of life, allows us to conclude that the announcement of a simple employer is not treated as the lawmaker wanted when adopting laws that were designed to regulate labor relations during the martial law. For many employers, downtime has become a way to reduce the financial and economic costs of the entity, it is announced even in the absence of conditions for its introduction. In general, the courts take the side of employees and require employers to prove circumstances that would indicate the existence of conditions for declaring downtime. It is good that the courts fairly resolve current situations, however, it would be advisable to have no prerequisites for protecting rights in court.2023-01-01T00:00:00ZДо питання оптимізації трудових відносин в умовах запровадження воєнного стану
http://dspace.uzhnu.edu.ua:80/jspui/handle/lib/55008
Title: До питання оптимізації трудових відносин в умовах запровадження воєнного стану
Authors: Андріїв, В. В.; Ніколаєва, Л. В.
Abstract: У статті розглянуто правове регулювання трудових відносин в умовах дії воєнного стану. Повномасштабне вторгнення країни-агресора призвело до збільшення кількості випадків травмувань працівників при виконанні трудових обов’язків, а з іншого боку ускладнило можливості роботодавців забезпечити безпечні та не шкідливі умови праці на виробництві. У цей складний період, значно звужуються законодавцем права і гарантії працівників, адже в умовах дії воєнного стану передбачається обмеження конституційних прав і свобод людини. Визначено поняття воєнного стану та його вплив на суспільні відносини у сфері праці, а також основні засади їх правового регулювання. Констатовано виклики, що виникли під час здійснення воєнних дій агресором на території нашої держави у трудових відносинах це: знищення багатьох підприємств та бізнесу і як наслідок зменшення кількості робочих місць; масове збільшення внутрішньо переміщених осіб і міграцію працівників за кордон; скорочення виробництва та нещасні випадки на робочих місцях у зв’язку з обстрілами; релокація бізнесу; зниження рівня життя, оплати праці і зростання цін та ін. Окреслено вплив правового режиму воєнного стану на права та обов’язки працівника і роботодавця. Проведено дослідження впливу наслідків збройної агресії на значне обмеження трудових прав, а саме працівників. Акцентовано увагу на тому, що хоча законодавцем і запроваджено нові правові механізми регулювання трудових відносин, але деякі норми на практиці застосовуються і сприймаються роботодавцями та працівниками по-різному. Звертається увага на неврегульовані питання організації трудових відносин і запропоновано шляхи їх оптимізації. Оцінено зміни норм чинного законодавства та пов’язані з запровадженням воєнного стану особливості регулювання трудових відносин. Актуальними постають питання впорядкування відносин праці під час оголошення сигналу повітряної тривоги в умовах російської агресії. Зазначено, що безпечне і здорове середовище повинно виступати основним принципом регулювання трудових відносин для збереження життя і здоров’я учасників трудового процесу. Запропоновано шляхи вирішення деяких чітко не визначених проблем правого регулювання відносин у сфері праці.; The article examines the legal regulation of labor relations under martial law. The full-scale invasion of the aggressor country, on the one hand, has led to an increase in the number of cases of injuries to employees in the performance of their work duties. On the other hand, it has complicated the ability of employers to ensure safe and harmless working conditions in the workplace. In this difficult period, the legislator significantly narrows the rights and guarantees of employees, since martial law provides for restrictions on constitutional human rights and freedoms. The author defines the concept of martial law and its impact on social relations in the labor sphere, as well as the basic principles of their legal regulation. The author states the challenges which arose during the aggressor’s military actions on the territory of our State in labor relations, namely: destruction of many enterprises and businesses and, as a result, reduction of the number of jobs; massive increase in internally displaced persons and migration of workers abroad; reduction of production and accidents at workplaces due to shelling; relocation of business; decline in living standards, wages and price increases, etc. The author outlines the impact of the legal regime of martial law on the rights and obligations of employees and employers. The author studies the impact of the consequences of armed aggression on a significant restriction of labor rights, namely, of employees. The author emphasizes that although the legislator has introduced new legal mechanisms for regulating labor relations, some of the rules are applied in practice and perceived differently by employers and employees. The author draws attention to the unresolved issues of labor relations organization and suggests ways to optimize them. Changes in the current legislation and peculiarities of labor relations regulation related to the introduction of martial law are assessed. The author highlights the issues of labor relations regulation during the declaration of an air alert in the context of Russian aggression. It is noted that a safe and healthy environment should be the basic principle of labor relations regulation in order to preserve the life and health of labor process participants. The author suggests ways to solve some of the unclear problems of legal regulation of labor relations.2023-01-01T00:00:00Z