ЕФЕКТИВНІСТЬ СИСТЕМИ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ЗАПРОВАДЖЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОЇ СКАРГИ В УКРАЇНІ

Abstract

Має діяти задовільна система запобігання ухвалення довільних, беззмістовних законів і щоразу ця проблема не вирішується бунтом чи революцією. Загалом, влада має засвоїти, що довільне і безпредметне, всупереч конституційних цілей, втручання у приватну автономію індивіда є неприпустими і свавільним. А сваволя є антитезою свободи, заперечення її сутності. Тому владні прерогативи мають використовуватися обережно і під суворим судовим контролем. Повноваження не можуть використовуватися задля утисків приватності особи. Тут ми підходимо до розуміння свободи і меж її захисту за допомогою засобів судового конституційного контролю, зокрема задопомогою конституційної скарги. Досвід зарубіжних країн свідчить, що такими критеріями, як правило, виступають: а) істотна шкода фундаментальним правам і свободам людини; в) реальна і безпосередня загроза фундаментальним правам і свободам, що вимагає оперативного втручання збоку конституційного суду чи аналогічної інституції; в) такі права вже не можна захистити іншими юридичними засобами; г) порушення таких прав був вже предметом розгляду у загальних судах і судові рішення були оскаржувані у вищі інстанції. На цих підставах Конституційний Суд може і зупинити дію цих актів до вирішення справи по суті.