Основні принципи діяльності Конституційного Суду України по тлумаченню Конституції України

Abstract

1. Тлумачення Конституції є іманентною ознакою діяльності конституційної юстиції, оскільки це випливає із вимог обґрунтованості та вмотивованості судових рішень, верховенства права і правової визначеності. 2. Тлумачення Конституції передбачає єдині підходи у визначенні змісту конституційних норм у конкретних історичних обставинах як єдиного цілісного, взаємопов'язаного тексту. Такий текст є відкритий завдяки позитивному закріпленню прав людини і основоположних свобод, каталог яких є невичерпним. Це спонукає органи конституційної юстиції робити аналіз як цілей і цінностей, так і оціночних понять Конституції (національна безпека, громадська безпека, рівність, свобода) у контексті прав людини й основоположних свобод. 3. Застосування загальних правил інтерпретації конституційних приписів зумовлено особливостями конкретної справи, що є предметом конституційного судочинства. Відповідно методика з'ясування змісту конституційних положень може поєднувати у різному ступені вищезазначені засади їх інтерпретації. 4. Як свідчить практика, Конституційний Суд України обережно здійснює функцію щодо офіційного тлумачення Конституції і законів України з міркувань додержання конституційного принципу поділу влади. Так, Конституційний Суд відмовляється інтерпретувати Конституцію з мотивів наявності прогалин чи колізій (суперечностей) у поточному законодавстві. Проблемним є припущення Конституційного Суду про можливість існування конституційних прогалин зважаючи на природу Конституції як основного закону суспільства і держави та «відкритий» характер її норм. 5. Загалом інтерпретаційна діяльність органів конституційної юстиції спрямована на забезпечення утвердження верховенства конституції як основного закону, забезпечення одноманітного її застосування, правової визначеності, законних очікувань, попередження і припинення зловживання владними повноваженнями чи правами і свободами. Невід'ємною складовою інтерпретаційної діяльності є необхідність звернення Конституційного Суду до оціночних понять, які «накладаються» на норми Конституції, що є предметом офіційного тлумачення Конституції і законів України або юридичною основою для правової позиції у інших категоріях справ.