Корекція оклюзійних співвідношень в процесі стоматологічного лікування з використанням методу поверхневої синхроелектроміографії

Abstract

використання методу поверхневої синхроелетроміографії після проведення прямих композитних реставрацій дефектів структури твердих тканин зубів сприяє нормалізації оклюзійних співвідношень та функції жувальних м’язів, що в свою чергу покращує загальний довгостроковий прогноз успішності реабілітації. Метод поверхневої синхроелектроміографії характеризується оптимально-швидким алгоритмом реалізації та можливістю динамічної реєстрації змін усіх досліджуваних показників, а портативний принцип роботи датчиків дозволяє оцінювати ступінь змін в процесі адитивної та редуктивної корекції прямих композитних реставрацій. Можливість досягнення збалансованого рівня оклюзійної системи після проведення ятрогенних втручань різного обсягу мінімізує ризик розвитку асоційованих ускладнень в майбутньому та сприяє покращенню якості надання стоматологічної допомоги в цілому, розширюючи доказову базу параметрів, відносно яких може проводитися контроль за структурно-функціональним станом зубощелепового апарату.