Фразеологія роману-балади М. Нестерчука “Блакитна сарна”

Abstract

Анотація. У статті проаналізовано вживання стійких сполучень слів із семантично цілісним значенням у романі- баладі «Блакитна сарна» М. Нестерчука, уродженця с. Сильно Ківерцівського району Волинської області. Мета статті – аналіз стійких висловів із семантично цілісним значенням і порівняння їх із літературними та говірковими відповід- никами. Простежено вміле використання таких фразеологізмів. Автор відзначає, що роман має динамічний сюжет, тут наявний опис трагізму в житті головних персонажів, а також особливе авторське мовлення, якому властиві баладні мотиви, бо це роман-балада. Дійові особи розмовляють силенською середньополіською говіркою, вживають знайомі з дитинства діалектизми, а своє бачення світу підкріплюють висловами, що передаються з покоління в покоління, здій- снюючи постійний життєвий спіралеобіг. Особливої емоційності твору надають використані прислів’я та приказки, а найбільше стійкі словосполуки із семантично цілісним значенням, які кількісно значно переважають над пареміями. З’ясовано, що вживання таких стійких сполучень слів зближує авторське мовлення роману «Блакитна сарна» з народним. Письменник уміло використав місцеві фразеологізми без надмірних говіркових особливостей та без зайво- го витлумачення їхньої семантики. При порівнянні з говіркою виявлено багато фразеологізмів, спільних звучанням і семантикою з літературними, поруч із якими наявні й ті, що мають вузькорегіональні особливості, насамперед слово- твірні та лексичні. Частина фразеологізмів уживана лише в діалектах, часто обмежена територією Західної України (ще при Польщі ‘давно’) або декількома говірками (впасти з печі ‘народити дитину’) чи навіть одним населеним пунктом (піти під Високу ‘померти’). Установлено, що автор роману не сліпо копіює говірку, а проводить виважений відбір найбільш поширених міс- цевих висловів. Цей цікавий роман містить вдячний матеріал для різних мовознавчих студій із лексики, семантики, словотвору, а також антропонімії, топонімії тощо. Ключові слова: стійкі сполучення слів, фразеологізми, західнополіський і середньополіський говори, фразеоло- гізми з фонетичними, словотвірними та лексичними особливостями.

PHRASEOLOGY OF THE BALLAD NOVEL «BLUE CHAMOIS» BY M. NESTERCHUK Abstract. The article analyzes the use of stable word combinations with semantically integral meaning in the novel ballad «Blue Сhamois» by M. Nesterchuk, a native of the village Sylno, Kivertsi district of Volyn region. The aim of the article is the analysis of set phrases with semantically integral meaning and comparison them with literary and patois equivalents. The skillful use of such phrases is nosed after. The author notes, that the novel has a dynamic plot, the description of tragic situation in the life of principal characters is available here, as well as a special author’s speech with characteristic ballad motives, because it is a novel-ballad. The dramatis personae speak a peasant Central Woodlands patois, use dialectisms, which are familiar since childhood, and their own view of the world is corroborated with the expessions transferred from generation to generation, performing a constant living spiral turnover. The used proverbs as well as sayings and mostly set e xpressions with semantically integral meaning attach emotionality to the composition, which quautitavely significantly predominate over paremiological units. The inhabitants of this village have become the prototype of literary heroes. Skillful use of local phraseologisms has been traced. Compared with speech, many phraseologisms have been found that are common to sound and semantics with the literary one (нема спасу, дати перцю, тюрма плаче). In other stable combinations of words, with the same semantics saved dialect features, especially word-formative and lexical differences (є люди, а є людиська, щось путнє співає, мать твою перемать). Some phraseologisms are used only in dialects, in particular, in dialects throughout Western Ukraine (ще при Польщі ‘long ago’), in several dialects (впасти з печі ‘give birth to a child’) or known and understood in only one location (піти під Високу ‘to die’). In addition, the writer submits phrases (Добрий день Вам, люди добрі – Добре і без вас!). Almost seven dozen such small forms of folklore enliven the writer’s narrative, bringing it closer to the vernacular. It is established that the author of the novel does not blindly copy the word, but makes a careful selection of the most common local expressions. Keywords: persistent word combinations, phraseologisms, West Polissya and Middle Polissia speeches, phraseologisms with phonetic, word-forming and lexical features.